0
Пандемія коронавірусу вдарила не тільки по економіці та соціальних зв’язках. Для Церкви це теж стало викликом. Церковні єрархи та священники до останнього не вірили в небезпеку пандемії. На державному рівні в різних країнах було примусово введено різного ступеню жорсткі заходи обмежень релігійних потреб. Як в цілому зреагували помісні Церкви на необхідність добровільно-примусової ізоляції? Адже, на думку багатьох єпископів та віруючих, запобіжні епідеміологічні заходи напряму зачіпають сутність віросповідання.
Постановою Синоду Вселенського патріархату з 18 березня до кінця місяця припиняються служби в храмах, які, втім, будуть відкриті для індивідуальних молитов. У патріарших та ставропігійних монастирях богослужбовий порядок залишається як було, проте без присутності паломників.
З 19 березня для паломників закрито Афон, який вони мали повністю залишити до 20 березня. Монахам Святої Гори заборонено переміщуватись між монастирями, в’їзд-виїзд з Афону – тільки за ліцензією свого монастиря. Співробітники можуть в’їжджати на Афон за запитом та дозволом Священної Епістасії.
В Австралії архиєпископ Макарій видав послання, в якому оголосив, що з 19 березня закриваються всі храми, всі богослужіння будуть здійснюватись без пастви, лише священниками та хором. Всі таїнства та похорони здійснюватимуться приватно лише у присутності найближчих членів сім’ї.
У Франції владою заборонено проводити Богослужіння, проте храми не закриватимуться.
Американська архиєпископія своє розпорядження дуже загального характеру оголосила 14 березня шляхом телеконференції.Вона закликала утримуватись від відвідування віруючими публічних місць та Богослужінь. Відмова від участі в Літургії – не гріх, а акт любові та відповідальності за ближніх. Богослужіння проходитимуть, але віруючі можуть до них долучитись лише завдяки онлайн-трансляціям. При цьому архиєпископія надає право кожному єпископу приймати рішення про конкретні заходи захисту віруючих відповідно до вказівок місцевої влади. Богословські дискусії про можливість зараження через причастя або допустимість дезінфікувати лжиці не відбувались.
Відповідно до наданих повноважень Чиказька митрополія 15 березня оголосила про припинення всіх служб та недопуск прочан в монастирі. Похорони, хрещення та весілля відбуватимуться лише за участі найближчих родичів. Всі нелітургійні заходи (мовні курси, катехитичні заняття тощо) припиняються.
Архиєрейський собор Фінляндської Православної Церкви видав пастирське послання неконкретного змісту про необхідність дотримання медичних інструкцій, державних приписів та можливість долучатися до онлайн-літургій. Але пізніше було опубліковано рекомендації спеціально створеної кризової робочої групи, де деталізовано описано дуже жорсткі ключові протиепідеміологічні богослужбові заходи: Богослужіння в закритих храмах мінімальним штатом духовенства кількістю не більше 10 осіб (віруючі можуть дивитись трансляції). Священники постійно мають дезінфікувати руки, рекомендовано уникати всіх проявів пошани храмових святинь через цілування, Святі Дари роздаються одноразовими целюлозними лжицями, які після того спалюються. Причасники не прикладаються до Чаші, їх не обтирають платами (окрім одноразових за необхідності), запивка не роздається, хреста не цілують, при благословінні немає фізичного контакту. Церковні обряди рекомендовано перенести на пізніше, окрім похорон, організація яких розглядається окремо.
Бельгійська митрополія оголосила про повне припинення Богослужінь з 13 березня до 3 квітня відповідно до заборон Ради нацбезпеки країни.
Митрополія Гонконгу та Південної Азії відповідно до урядової директиви повністю закрила собор св. Луки до 31 березня.
Корейська митрополія до певного часу не закривала храми ані для богослужінь, ані для вірян. Спочатку, ще 25 лютого, на офіційному сайті митрополії було опубліковано інструкцію, відповідно до якої віряни під час Літургії мають бути в масках, на вході до храму дезінфікуватимуть руки, уникатимуть фізичного контакту один з одним, зі священниками та храмовими святинями, антидор братимуть самі, позалітургійні заходи скасовуються. Про захист під час Причастя нічого не говорилось.
Але з того моменту країною прокотилась потужна хвиля епідемії, і цих засобів виявилось замало, і через місяць, 19 березня, на сайті з’явились нові рекомендації. Відповідно до них храми будуть відкриті лише для індивідуальних молитов, паломники в монастирі не допускаються, до 11 квітня краще не приходити в храми взагалі. Богослужіння відбуватимуться без вірян.
Митрополія Нової Зеландії оголосила про закриття храмів та проведення богослужінь без віруючих в закритому режимі до 31 березня. Це стосується також Великодніх та святкових літургій.
17 березня опубліковано послання Патріарха Феодора ІІ, який закликав церкви виконувати приписи урядів тих країн, де вони знаходяться – щоб церква не стала причиною скандалу.
16 березня Антіохійський патріархат оприлюднив оголошення, від повідно до якого під час Літургій не буде заборон для перебування вірян, проте варто активізувати онлайн-трансляції Літургій. Задля Євхаристії виділяється окремий час для індивідуального спілкування з причасниками. Хворі люди можуть причаститись вдома.
Але ситуація почала суттєво погіршуватись, і 21 березня всі християнські церкви Сирії та Лівану опублікували заяву, відповідно до якої з цієї дати до невизначеного часу припиняються всі спільні Літургії, похорони провадяться в цвинтарних храмах у присутності священника та сім’ї померлого без церемоній прощання, а також призупиняються всі позалітургійні церковні заходи.
Позиція Єрусалимського патріархату кілька разів зазнавала змін по мірі розвитку загрози пандемії. 5 березня стало відомо, що після поїздки на Святу Землю коронавірус підчепив 21 паломник з Греції. В Ізраїлі було введено жорсткі заходи, в тому числі щодо паломників: всі, хто прибув з-за кордону, мають проходити двотижневу обсервацію. Зрозуміло, що це одразу поставило хрест на паломницьких турах. Один з них пізніше помер. 9 березня за повідомленням трьох християнських конфесій Святої Землі закривається Храм Різдва Христового в Віфлеємі. 14 березня вже більшим складом Церков оприлюднено заклик всім громадам притримуватись вимог урядів тих країн, де вони знаходяться.
Наступний реліз – 22 березня – також не демонструє розуміння ступеню загрози. Там сказано, що громади Храму Гроба Господня продовжують свою богослужбову діяльність, проте керуючись приписами Міністерств охорони здоров’я Ізраїлю. Настанови такі: утримуватися від зібрань більше 10 чоловік в одному і тому ж місці і в той же час в храмі; дотримуватись мінімальної відстані 2 м між кожною людиною; уникати фізичного контакту зі святинями та облаченням священників. 26 березня представники трьох християнських Церков, які служать в Храмі Гроба Господнього, оголосили своє рішення з організації паломників: служби проводитимуться як раніше, кількість присутніх має бути знижено відповідно до рекомендацій влади. Храм буде відкрито лише на час Літургій (його закрили самі представники Церков). 29 березня Патріарх Єрусалимський Феофіл оголосив про звільнення орендарів церковної нерухомості в Єрусалимі, від орендної плати протягом 2020 року.
Наразі залишається в підвішеному стані церемонія сходження благодатного вогню. Припускається, що вона таки відбудеться, але прочани будуть спостерігати за нею в онлайн-режимі за межами храму.
Російська Церква, яка славиться своїми фундаменталістськими настроями апокаліптичного напрямку, до останнього відтягувала свою позицію щодо карантину. І лише рішучі дії влади примусили Моспатріархію визначитись. До того ж не варто забувати фактор Патріарха Кирила, який дуже чутливо ставиться до свого здоров’я. Проте не обійшлося без сплесків протесту.
17 березня опубліковано затверджену Патріархом Кирилом інструкцію для Московської єпархії. Відповідно до неї після кожного причасника лжицю необхідно витирати просякнутим спиртом платом та після занурювати у воду; запивку подавати в одноразовому посуді, антидор роздавати в гумових рукавичках, Чашу цілувати не рекомендовано, при цілуванні ікон, Євангелія та хреста після кожного цілування необхідно проводити дезінфікуюче протирання. Також там є багато інших богослужбових рекомендацій. Але питання про закриття храмів та припинення відкритих богослужінь не стоїть. Рішенням Синоду РПЦ від 18 березня цю інструкцію рекомендовано застосовувати у всій РПЦ. Причому, з одного боку, в самій інструкції говориться про необхідність виконання приписів, з іншого, рішенням Синоду її дозволено застосовувати по благословенню архиєреїв в тих єпархіях, де виявлено хворих або є загроза епідемії.
У Троїце-Сергієвій лаврі відбувся бунт проти постанови Синоду, монахи дружно виступили за збереження існуючої богослужбової практики. Тобто, жодної дезінфекції лжиць, хрести можна цілувати, як і руку священника під час благословення. Проти цього рішення виступив духівник Лаври, але його піддали цькуванню. А 20 березня відбувся Духовний собор лаври, де було розглянуто Інструкції Патріарха Кирила та схвалено звернення до братії, працівників, парафіян та паломників. Лавра закликала всіх парафіян Лаври та паломників не боятись, відвідувати Богослужіння та причащатися Святих Таїн. Тобто, жодних змін в богослужбову практику лаврські насельники вносити не збираються попри інструкції з патріархії.
А от Псково-печерський монастир був більш свідомим. Спочатку 16 березня місцева преса з посиланням на насельника монастиря повідомила, що обитель керуватиметься настановами Священного Синоду РПЦ, закриватиметься не буде, проводитиметься дезінфекція ківотів для ікон, до яких прикладаються віряни, використовуватимуться одноразові стаканчики для запивки. Богослужіння проводитимуться в стінах Михайлівського собору. А 20 березня було розповсюджено відеозвернення настоятеля монастиря митрополита Псковського та Порхівського Тихона (Шевкунова), який взагалі закликав прочан до 2 квітня тимчасово утриматись від відвідин монастиря, і оголосив, що всі паломницькі та туристичні поїздки призупинено. Митрополит Тихон видав повідомлення про припинення відрахування єпархіальних внесків в його єпархії за квітень.
За інформацією з відкритих джерел, Патріарх Кирил 22 березня провів службу в храмі в Передєлкіно, поруч з власною резиденцією, застосовуючи величезні заходи самобезпеки. Під час Причастя єпископ з головною чашею дезінфікував лжицю майже після кожного причасника.
Через очікування серйозної ситуації в Москві та Санкт-Петербурзі місцева влада видала доволі жорсткі приписи для релігійних організацій. Далі події нагадували битву титанів – РПЦ та світського керівництва міст-мільйонників.
У Москві спочатку 16 березня мер Собянін видав наказ із забороною проведення будь-яких публічних заходів та тимчасовим призупиненням зібрань громадян в закритих приміщеннях кількістю більше 50 осіб. На адресу релігійних організацій було розіслано листи від Департаменту національної політики та межрегіональних зв’язків Москви з проханням рекомендувати віруючим залишатись вдома.
19 березня з’явився експертний юридичний аналіз цього наказу, в якому вказано на його правові недоліки та нагадано, що за російським законодавством спільне віросповідання не може бути заборонено навіть в умовах надзвичайного стану. Вводити жорсткі заборони для віруючих може тільки федеральний закон, а не наказ мера.
24 березня оприлюднено циркулярний лист за підписом керуючого справами Моспатріархії, в якому він у випадку видання регіональною владою карантинних приписів припустимо відходити від традиційної практики в частині піклування про хворих та літніх вірян, які перебувають вдома. Але якщо влада буде закривати храми, необхідно вимагати від неї «діалогу» з керівниками митрополій. РПЦ погодиться закрити храми тільки одночасно з обмеженням транспортного пересування за відвідування магазинів.
26 березня мер Сергій Собянін попросив віруючих утримуватись від відвідування храмів.
Відповідно до постанови уряду Петербурга з 26 березня заборонено відвідування фізичними особами об’єктів релігійних організацій, за виключенням служителів та персоналу. Ця вимога викликала в місцевій єпархії незадоволення, яке, на думку відомого богослова та місіонера РПЦ протодиякона Андрія Кураєва, більше схоже на спектакль, та пов’язано не з релігійною ревністю, а з бажанням зберегти власну репутацію перед паствою з однієї сторони та небажанням вступати в конфлікт з владою – з іншої (губернатор Петербурга – відомий церковний меценат та «афоніт»). Рішення було знайдено: всі стрілки перевести на владу, як це зробив вікарій Санкт-Петербурзької єпархії, намісник Олександро-Невської Лаври єпископ Кронштадтський Назарій: «…Лавра продовжить служити звичайним розкладом... Ми не дозволимо "зовнішнім" закрити храми нашими власними руками. Якщо це зроблять силові структури, то всі наслідки будуть на їхній совісті».
До удаваного незадоволення Санкт-Петербурзького церковного керівництва підключилось правове управління Моспатріархії, яке зробило заяву, що закрити храми для відвідування віруючих можливо лише федеральним законом, а не постановою місцевої влади. Інсайдери стверджують, що цей вердикт правовому управлінню надиктував сам Патріарх Кирил, який зараз, за деякими даними, сам відсиджується в своїй резиденції в Геленджику. Але, як бачимо, юристи Моспатріархії скористались тим експертним аналізом маловідомої юридичної організації, про який згадано вище.
А от в провінції та у філіях РПЦ за межами Росії поведінка церковної влади дуже залежить від стосунків з місцевою владою світською.
У Казахстані синод місцевої митрополії оголосив, що підкоряється указу президента про надзвичайний стан. Тобто, фактично мова йде про непроведення відкритих Богослужінь, Літургії звершуватимуться лише духовенством, але храми будуть відкритими для індивідуальної молитви, також звершення Таїнств відбуватиметься приватним порядком.
У Молдові введено «червоний код» за ступенем захворюваності, що передбачає припинення всіх Богослужінь. Але митрополія Молдови не погодилась з цим рішенням і назвала його втручанням держави у справи Церкви. 16 березня на офіційному сайті митрополії опубліковано комюніке за наслідками зустрічі з членами державної надзвичайної національної комісії. Отже, всі храми і монастирі продовжували бути відкритими для відвідування вірянами, недільні служби проводитимуться на відкритому повітрі на тимчасових престолах, в подальшому буде надано додаткові рекомендації. Але Молдову сколихнув скандал з прочанами, які їздили в Почаїв та привезли з України коронавірус (або, навпаки, завезли його до України). Через це прем’єр-міністр Молдови вимушений був закликати вірян молитися вдома. Молдовська митрополія опублікувала додаткове послання про те, що з благословення митрополита Володимира кожного дня о 12 годині будуть бити в дзвони протягом 3 хвилин. Проте було визнано пріоритет інструкції, прийнятої на Синоді РПЦ. Однак молдовська філія РПЦ відмовляється від переходу на індивідуальне Причастя за допомогою дезінфекції спільної лжиці.
Після того, як було зафіксовано зростання кількості хворих після поїздки вірян до Почаївської лаври та інформації про виявлення коронавірусу у двох священників влада Молдови оголосила про повне закриття храмів та заборону причастя з погрозами накласти санкції на порушників
У Білоруському екзархаті розповсюджено циркуляр митрополита Мінського та Залісського Павла про правила проведення Богослужінь. Так, спільні Богослужіння в храмах не скасовують, рекомендовано «не засуджувати» тих, хто не цілує храмові святині, а після тих, хто цілував, працівники храму мають проводити дезінфекцію. Рекомендовано утримуватись від цілування рук священника під час благословення, для запивки можливо використання одноразовому посуду або споживання Антидору без запивки. Храмовий простір має бути часто дезінфікованим. Але на практиці не так все лояльно. У соцмережах оприлюднено проповідь настоятеля Мінського кафедрального собору, в якій він називає тих, хто через карантин не йде до храму, маловірними, та закликає твердо стояти в вірі, адже цей вірус у порівнянні з іншими хворобами не має наслідків.
Всі храми, монастирі та подвір’я Російської духовної місії в Ізраїлі перейшли на закритий богослужбовий режим.
РПЦЗ в Америці нічого не змінюватиме в богослужбовій практиці, причастя подаватиметься як завжди. Таку заяву зробив митрополит Східно-Американський і Нью-Йоркський Іларіон. Проте Чиказька та Середньоамериканська митрополія з 23 березня оголосила про припинення публічних Богослужінь, які тепер проходитимуть лише в закритому режимі зі священниками та персоналом не більше 10 осіб, Причастя мирян відбуватиметься індивідуально вдома або в лікарнях за попередньою домовленістю зі священником. Також священникам, які везуть Дари в машині, рекомендовано не вступати в дискусію з поліцією, яка вимагає водія зупинитись, щодо змісту першої поправки до Конституції США про обмеження прав віруючих.
А тим часом за наказом губернатора Югри від 22 березня було закрито храми всіх конфесій на території Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації. Це викликало паніку серед апокаліптично налаштованого духовенства та мирян та підозри, що російська влада на Югрі обкатує сценарій тиску на Церкву.
В Мурманській та Мончегорській єпархії проігнорували всі запобіжні рекомендації «центру»: «Обмеження не вводяться, (віруючі) маски не носять, антисептиками не користуються. Закликаємо всіх молитись».
Митрополит Читинськийта Петровськ-Забайкальський Димитрій взагалі заявив, що за жодних умов не буде змінювати традиційний порядок Богослужінь, Причастя та закривати храми, тільки якщо його «приставлять до стінки» та навіть розстріляють.
У Благовіщенській єпархії, навпаки, повністю підтримали місцеву владу і оголосили про закриття храмів для публічних богослужінь.
А 29 березня було розповсюджено проповідь Патріарха Кирила, де він нарешті закликав віруючих залишатись вдома та повторити подвиг Марії Єгипетської, яка без відвідування храму та Причастя досягла святості. Це викликало в певному консервативному середовищі (в тому числі в Україні) звинувачення Патріарха Кирила у зраді православ’ю.
18 березня священний Синод УПЦ МП оприлюднив звернення до вірян. Так, храми залишатимуться відкритими для вірян кількістю не більше 10 осіб (якщо більше 10 осіб – проводити Богослужіння на вулиці за дотриманням санітарної відстані між ними), храмові святині можна цілувати з подальшою їх дезінфекцією, сповідь та Причастя допустимо проводити протягом всього дня, запивку подавати в одноразовому посуді. І, звичайно, кожного дня бити в дзвони. Тобто, на УПЦ МП дію інструкції РПЦ з більш жорсткими заходами попередження зараженню не розповсюджено. Деякі єпископи УПЦ МП в коментарях наголошували, що рішення Синоду не є імперативом та залишає для духовенства простір для творчого підходу, яке і буде нести весь тягар відповідальності за свої рішення. А якщо через порушення карантинних заходів трапиться летальний випадок, в УПЦ МП пригрозили судитися з усіма, хто захоче «на горі людей розіграти релігійну карту».
При цьому президент України Володимир Зеленський оголосив про підготовку програми «Великдень вдома», що теж викликало невдоволення духовенства та віруючих.
Православна Церква в Америці, автокефалію якої від РПЦ в 1970 р. не визнала більшість помісних Церков, керується постановою Священного Синоду та Архипастирським листом Блаженнішого митрополита Тихона. Митрополит висловив позицію, що через Євхаристію передачу вірусу виключено, та порекомендував дотримуватись настанов Синоду. Відповідно до цих настанов, вибір засобів захисту вірян покладається на пастирів, які можуть це робити у будь-який спосіб, в тому числі і керуючись вимогами влади. Припустимо або обмежувати кількість присутніх на службі, або проводити Літургії за закритими дверима без вірян, або навіть закрити храми. В монастирях на служби братії до 1 квітня віряни не допускаються. Наприкінці березня заплановано нове засідання Синоду. Але через різкий ріст захворювань в США (в першу чергу в Нью-Йорку та Вашингтоні) храми зачиняються до 1 квітня (наприклад, так зробили у Вашингтонській єпархії).
Продовження буде
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/review/79477/
