6
За Біблійними переказами, з часу визволення євреїв із єгипетського полону, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові, і його треба було приносити до храму на 40-й день після народження. Ця подія була дуже важливою для Святої Родини.
Св. Лука так описує цю подію: «А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу, і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят»(Лк. 2, 22-24).
Святкування Стрітення Господнього бере свій початок ще у IV ст. Від половини V ст. у західному обряді призначено дату святкування на 2 лютого. У VII ст. появляється назва Очищення Найсвятішої Діви Марії. Тим підкреслюється факт, що Божа Мати принесла до храму маленького Ісуса. Тоді старець Симеон сказав пророчі слова: «Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля» (Лк 2, 32).
У день Стрітення Господнього, в церквах освячуються свічки, які називають громницями. Вогонь цих свічок символізує Ісуса – світло на просвіту поганам. Громниця, як говорить сама її назва, охороняє від грому. Громницю також запалюють біля ліжка помираючої людини. Існує повір’я, що з цим світлом людині легше покинути цей світ.
Свято Стрітення Господнього має Марійний характер. Вірні бачать в Марії особу, яка принесла на землю небесне Світло і Вона цим Світлом охороняє від усякого зла. Цими урочистостями закінчується період Різдва Христового.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_holidays/69951/
