0
Проводячи розкопки на місці колишньої військової частини перед будівництвом музейного комплексу, археологи знайшли невідому раніше частину древнього Херонесу. Про це інформує Lentа.ua.
Вчені відкрили склеп і могилу епохи еллінізму, які були вирубані в скелі. Ще дві похоронні споруди, також вирубані в скелі, на даний момент знаходяться в процесі розчищення.
Нові дані, отримані в ході розкопок, дозволяють встановити, що, починаючи з елліністичного (IV-III століття до н. е.) і аж до пізньоримського часу (III-IV століття н. е.) на цій ділянці балки існував діючий некрополь. Однак уже в раннєвізантійский час (V-VII століття) за стінами Херсонеса почало створюватися міське звалище, яке незабаром виросло до семи метрів у висоту і перекрило ранні античні поховання. Приблизно в VIII-IX століттях схили балки почали освоювати жителі міста.
Нові мешканці цієї місцевості переобладнали вирубані в скелі античні склепи під будинки і господарські будівлі. Завдяки їм поступово прямо під стінами Херсонесу в IX-X століттях створилась ділянка з житловими спорудами в скельному грунті - «печерне місто». Однак в кінці XIII століття Херсонес і його округа були спалені монголами, і останні жителі покинули незвичайне поселення.
На сьогоднішній день вчені знайшли на місці розкопок три житлові комплекси: два приміщення, вирубані в скелі, і одне - в природному гроті. Одна з будівель додатково мала кам'яну стіну висотою до трьох метрів.
На тому ж місці дослідники виявили безліч стародавніх артефактів, серед яких золотий семіссій візантійського імператора Артавазда 742 року, рідкісні молівдовули, бронзові та срібні візантійські монети VIII-IX століть, слов'янську сережку-лунницах IX століття, численні мідні литі херсонеські монети IX-X століть від Василя I до Романа I, бронзові персні, світильники, теракоти, тавровані амфори для вина херсонеського, родосского і синопского виробництва.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/history/79518/
