Учора відомий український релігієзнавець Юрій Чорноморець в особистому блозі на РІСУ опублікував своє пояснення внутрішньої кризи в ПЦУ. Оскільки назва допису викликає асоціації зі спільнотою «10 тез для ПЦУ», до якої я належу, дозволю собі висловити кілька міркувань із цього приводу.
- Викликає сумнів теза про широку підтримку владики Епіфанія серед єпископату УПЦ КП із 2014 р. Жодних імен автор не назвав. Хто належав до цієї команди — не відомо. За моїми спостереженнями ця команда митрополита нині перебуває у стадії формування і пов’язана не стільки з архиєреями, скільки з інтелектуальним середовищем КПБА. Потужна підтримка кандидатури Епіфанія на соборі була організована Філаретом із цілком прагматичних міркувань, які він ніколи не приховував: зробити Епіфанія слухняним виконавцем своєї волі. «Предстоятелем буде митрополит Епіфаній, кандидатуру якого висунув Патріарх Філарет, але керівництво Церквою в Україні буде продовжувати Патріарх», – йдеться у зверненні почесного патріарха.
- Митрополит Михаїл ніколи не був би на своєму місці на посаді керуючого справами з об’єктивних причин. Брак ґрунтовної богословської освіти, відсутність ораторських здібностей, скандальний імідж «господарника» в єпархії, зв’язки з дніпровськими «меценатами» і непомірні амбіції провокували б постійні конфлікти з предстоятелем та його командою.
- Станом на сьогодні владика Філарет не тільки «екс-митрополит Київський». Не забуваймо, що відповідно до рішення синоду «Святіший Патріарх Філарет продовжує керівництво Київською єпархією у складі парафій та монастирів м. Києва». Таким чином синодали не тільки легітимізували титул «Святіший Патріарх», але й надали йому права правлячого архиєрея найбагатшої столичної єпархії, яка досі не зареєстрована у складі ПЦУ.
- Підтримка владики Філарета – це не тільки архиєреї з Росії. За моєю інформацію на святкування у Володимирський собор планували приїхати близько 20 єпископів. Суспільний резонанс, викликаний реакцією журналістів, зверненнями спільноти «10 тез для ПЦУ» та українських єпархій зупинив багатьох владик на півдорозі до Києва. У навколоцерковних колах ходять легенди про нібито компромат, який має досвідчений майстер церковної кулуарщини на багатьох єрархів. Ще в лютому він пропонував деяким владикам посади, митрополичі титули і матеріальну допомогу в обмін на підтримку реанімації Київського Патріархату. Це частково дозволяє пояснити, чому частина колишніх єпархій УПЦ КП досі не перереєстрована.
- Щодо «руки Москви», то звичайно не можна відкидати російського сліду в цій історії. Але зводити все до того, що це спецоперація Кремля, я б не став. Занадто багато внутрішніх причин, пов’язаних із хворобливими амбіціями старця та впливом його оточення, спровокували церковний скандал. Росія може тільки підливати масла у вогонь.
- Важко повірити, що Москва підтримує поєднання ПЦУ та УПЦ МП в єдину церкву, щоб надати свій томос про автокефалію. Навпаки, Російська Церква зацікавлена винятково в конфронтації та поглибленні інституційного розділення православ’я України.
- ПЦУ готова до будь-яких дискусій навколо загальноправославного єднання в Україні, але вона до них не залучена. Діалог із УПЦ МП при Новінському надовго заморожений. Про жодні покарання чи тим більше анафеми з боку Патріарха Варфоломія не йдеться. Навпаки, на фоні рішення Сербської Церкви про не визнання ПЦУ та підтримку митрополита Онуфрія Фанару буде дуже складно знайти вихід із цієї ситуації.
- Найбільш реалістичним розв’язанням конфлікту могло би бути скликання наради предстоятелів і підписання томосу про автокефалію всіма очільниками помісних Церков. Після цього можна було б провести ще один об’єднавчий собор.
- Щодо наявності усних домовленостей, то митрополит Епіфаній в інтерв’ю ВВС News Україна пояснив, що «протягом півроку велись перемовини, було багато зустрічей і лунали різні пропозиції... Особисто я перед собором ніяких обіцянок не давав». Наявність чи відсутність таких неформальних угод важко довести, бо вони не були зафіксовані письмово.
- Тому погоджуюся з Юрієм Чорноморцем, що «усні домовленості – ніщо, навіть якби вони були».
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/75881/
3
