6
Все розпочалось з ініціативи владики Бориса (Ґудзяка), який, ще не будучи висвяченим, приїхав з США в Україну у 1992 році і став ініціатором створення Інституту на кошти від гранту. Зі слів владики, ще з початку у Інституту була дуже чітка концепція, яка лягала на ширший план майбутнього університету: Інститут мав зайнятися підпіллям, тисячолітньою українською, церковною історією, і стати складовою богословської академії, а згодом і Українського католицького університету. Про це інформує офіційний сайт УКУ.
Одним із перших проектів стали записи живих історій представників УГКЦ в часи підпілля. «Старалися робити цей проект максимально професійно. “Пригадую, як ми чотири місяці готувалися перш ніж піти на розмову до перших оповідачів. І, думаю, оповідачі, бачачи серйозне ставлення до їх історії, починали довіряти і віддаватися на сто відсотків”, – згадує владика Борис (Ґудзяк).
Проект “живої історії” вразив і Олега Турія, який сьогодні є директором Інституту історії Церкви.
«Проект інтерв’ю з людьми, які вийшли з підпілля, дозволив зберегти те, чого могло просто не існувати, що могло залишитися в індивідуальній пам’яті людини, і тому для мене цей проект став потребою, обов’язком перед тими людьми, які мали що розказати», – розповів О. Турій.
Віце-ректор УКУ Мирослав Маринович зауважив, що святкування 25-ліття Інституту – це “святкування гірчичного зерна, яке хоч і вмерло, але дало багато плоду” і все, що ми бачимо, – це плід тих перших зусиль, які йшли від перших працівників Інституту.
«Проект усної історії є надзвичайним, бо він зберіг пам’ять. Зараз важко подумати, що було б, якби не було Інституту, адже стільки свідчень врятовано, що стало надзвичайним духовним і науковим здобутком», – наголошує Мирослав Маринович.
За його словами, тепер потрібно заохочувати молодих науковців опрацьовувати зібрані Інститутом матеріали. Оскільки в Інституті зібране надзвичайне багатство людських історій, які вимагають уваги не лише академічної, наукової, але також просвітницьо-публіцистичної, варто виводити розповіді, які мають письменницький характер на інший рівень, пропонувати їх, можливо у дещо іншій, доступнішій формі, ширшому колу читачів.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/catholics/ugcc/68656/
