9
DW, 6 грудня 2017
Лист предстоятеля УПЦ КП із закликом до примирення спричинив скандал, що лише поглибив міжконфесійний конфлікт. Однак експерти запевняють - жодного шансу для зближення не було від самого початку.
В останній день листопада на сайті Російської православної церкви (РПЦ) з'явилося сенсаційне повідомлення - на Архієрейському соборі заслухали письмове звернення голови Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) Філарета. Згідно з версією РПЦ колишній митрополит Київський та всієї України, відлучений від церкви у 1997 році, просив вибачення за свої гріхи та закликав до скасування усіх рішень, у тому числі щодо відлучень, заради відновлення молитовного спілкування між християнами, які знаходяться у розколі.
У РПЦ повідомили, що Архієрейський собор, що у цей час відбувався у Москві, сприйняв це звернення як крок для подолання розколу з боку тих, хто колись відпав від єдності з канонічною Українською православною церквою. "Після горісних 25-ти років розбрату, насильства, взаємної неприязні, образ та негараздів, що виникли в українському Православ’ї та українському суспільстві внаслідок розколу, з’являється, нарешті, можливість встати на шлях відновлення єдності", - запевнили у РПЦ.
Водночас, російська агенція "РИА Новости" повідомила, що предстоятель Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) Онуфрій отримав від РПЦ особливий статус для власної церкви з метою підвищення її авторитету в Україні. Голова УПЦ МП наголосив, що для припининення "спекуляцій, спрямованих на підрив авторитету Української православної церкви в очах мільйонів українців", необхідно наголосити на її особливому статусі у статуті РПЦ. За даними "РИА Новости", собор підтримав пропозицію Онуфрія, уточнивши у статуті, що загальноцерковний суд РПЦ не вирішує спірні питання УПЦ МП, а центр управління останньої знаходиться у Києві, а не у Москві.
Патріарх Київський Філарет
І хоча деякі спостерігачі встигли обережно припустити, що ці події можуть стати фундаментом для зближення двох українських православних церков, дуже швидко ґрунт для таких припущень зник. Спочатку 30 листопада голова інформаційного управління УПЦ КП архієпископ Євстратій (Зоря) спростував звернення Філарета до патріарха РПЦ Кирила з каяттям. Він назвав цю інформацію "провокацією" та опублікував оригінал листа, надісланого з нагоди проведення Архієрейського собору. "Лист написаний на прохання з МП (Московського патріархату - Ред.), щоб бути підставою на Соборі відновити можливість молитовного єднання. На жаль, цю можливість Собор відкинув", - зазначив речник УПЦ КП.
А вже 1 грудня зі спростуваннями під час прес-конференції виступив і сам Філарет. Він заявив, що готовий до переговорів із УПЦ МП і РПЦ, але виключно щодо питання автокефалії української церкви. Філарет також піддав сумніву повідомлення про перенесення центру УПЦ МП до української столиці. "Ніякого центру цієї церкви в Києві немає, а центр знаходиться в Москві... Нехай вони нікого не обманюють", - заявив глава Української православної церкви Київського патріархату.
Коментуючи ці події для DW, архієпископ Євстратій пояснив, що подібні листи Філарет пише не вперше, але цього разу ініціатива й насправді походила від РПЦ. "Вони висловлювали наполегливе прохання щодо звернення Філарета до Архієрейського собору в контексті примирення і подолання ворожнечі", - додав речник УПЦ КП. За його словами, оскільки метою Київського патріархату є спілкування між російською та українською церквами як між рівними помісними незалежними церквами, Філарет вирішив піти на цей крок, але фрази з його листа були вирвані із контексту і використані для провокацій.
Архієпископ Євстратій також впевнений, що до скандалу призвела різниця у поглядах керівництва РПЦ. На думку представника УПЦ КП, серед російських ієрархів є сили, які розуміють згубність чинної політики РФ та намагаються сприяти діалогу між країнами та церквами. "Але є й інші - вони підтримують Кремль і вважають, що можуть вирішити усі свої питання силою", - каже він. Саме перемога останніх призвела до того, що лист Філарета вирішили використати саме таким чином. Євстратій впевнений, що без погодження із представниками російської влади, РПЦ ніколи б не наважилася на такий крок.
В УПЦ МП, навпаки, наполягають на тому, що ініціатива у написанні листа належить виключно Київському патріархату. "Філарет цього разу написав листа без зазначення своїх титулів у так званій УПЦ КП, яку Руська православна церква не визнає, та просив прощення та сприяння у відновленні молитовної та євхаристичної єдності", - розповідає заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП та член новоствореної спеціальної комісії для перемовин з тими, хто відділився від церковного спілкування, протоієрей Миколай Данилевич.
Він так само вважає, що в УПЦ КП є сили, які бажають вирішити проблему церковного розколу. Але, додає Данилевич, найвірогідніше, що в останню мить Філарет потрапив під вплив радикально та антиросійськи налаштованих представників свого оточення. Він також зазначив, що новина про зміни у статуті РПЦ щодо УПЦ МП була перебільшена ЗМІ. "Насправді, жодних принципових змін у статусі Української православної церкви не відбулося, просто його, нарешті, упорядкували належним чином", - каже Данилевич.
Статус УПЦ МП не змінили, а "належним чином упорядкували"
Директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський підтверджує той факт, що в обох українських православних церквах є групи, які втомилися від конфлікту, спровокованого розколом та підсиленого анексією Криму та втручанням Росії на Донбасі. Втім, каже він, очікувати поступок з обох сторін не варто. У той час, як для Київського патріархату залишається принциповим питання автокефалії, у Російській православній церкві ніколи на це не підуть. "Порозуміння приречене на поступки, але зараз жодна сторона не збирається цього робити", - додає експерт.
Опитані DW експерти також підтвердили, що Філарет і раніше звертався із подібними листами до керівництва РПЦ, але до цього часу їхній зміст не ставав приводом для публікацій у ЗМІ та жвавого обговорення. Так, співробітник Центру дослідження релігії Національного педагогічного університету імені Драгоманова Ілля Бей вважає ці події елементом підготовки до передвиборної боротьби Володимира Путіна, для якої знову створюватиметься образ українців як "ворогів та розкольників".
Елементом інформаційної війни вважає це і Антошевський, на думку якого, навіть якщо головною цільовою аудиторією провокації були росіяни, українські ЗМІ також активно долучилися до її поширення. "Ця історія добре показала, що навіть частина вірян Київського патріархату не може критично фільтрувати інформацію та сприймає повідомлення росйських медіа за чисту монету", - каже експерт.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/69283/
