Автори проекту – скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов. Хрест виготовляється в Казахстані, рушник ‒ в Україні. Пам’ятник буде встановлений на території української церкви в Караганді.
Передав пам’ятний знак для казахської сторони голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ владика Йосиф (Мілян). «Сьогодні у Патріаршому соборі ми розпочинаємо акцію із вшанування пам'яті депортованих українців до Казахстану з приводу 70-ї річниці депортації. Сподіваємося, це остання депортація. Бо протягом історії українці і раніше були депортовані до цих суворих казахських земель. Ми сьогодні передаємо Уповноваженому у справах України в Республіці Казахстан Володимиру Джиджорі частину пам'ятного знака – вилитий у бронзі рушник, який буде змонтований на хресті у Караганді. Хрест виготовлений із казахського граніту. Це символ розп'ятої душі, розп'ятої української думки, культури, урешті-решт ‒ людської долі», ‒ зазначив він.
Єпископ відзначив, що в цього пам'ятника ‒ глибокий символізм: «Хрест – це символ перемоги, звитяги, хрест досвідчує Воскресіння. Український рушник ‒ це символ нашої культури, символ наших переживань. Українці в усіх регіонах вбирали хрест у рушники, які довгими зимовими вечорами вишивали жінки і дівчата».
Владика також подякував за роботу скульпторам і за сприяння в проведенні заходів для спогадування 70-х роковин депортації українців в Казахстан Міністерству закордонних справ і Посольству України у Республіці Казахстан, а також Світовому конгресу українців.
Скульптори відзначили, що пам’ятник символізує трагедію всіх депортованих до Казахстану українців, незалежно від часу та регіону.
«Процес депортації українців владою Російської імперії в Казахстан відбувався, починаючи з правління Катерини II і закінчуючи останніми роками сталінського режиму. Територіально він охоплює всі регіони України, ‒ зазначають скульптори, розповідаючи про концепцію пам’ятника. ‒ Ця трагедія, як частина загальної трагедії українського народу, що перебував у лещатах Російської імперії, відображається хрестом, символом мучеництва і трагізму, а також символом християнської віри, до якої належать українці з часів Київської Русі. Саме хрест супроводжує українця з моменту його хрещення і навіть після смерті. А український рушник – це невід’ємний символ інтер’єру оселі українця і оберіг. Рушником вшановували появу немовлят у родині, при одруженні, зустрічали рідних і гостей, виряджали в далеку дорогу близьких людей: батька, сина, чоловіка, коханого, проводжали людину в останню путь».
У заході взяли участь автори пам'ятника, представники МЗС, Посольства України у Республіці Казахстан і Світового конгресу українців.
Відкриття та освячення пам’ятника депортованим українцям відбудеться під час Форуму мігрантів, який Пасторально-міграційний відділ УГКЦ проведе в Казахстані 13-14 жовтня.