6
В київському відділенні УКУ 7 вересня відбулася публічна дискусія на тему: «Біблія про єдність Церкви». Організатори запросили священиків різних конфесій східного обряду для обговорення низки актуальних питань: чи існують у Святому Письмі тексти щодо єдності Церкви? Чи існує сьогодні реальна модель майбутньої єдності? На якому фундаменті має будуватись ідея Єдиної Помісної Церкви в Україні?
Для обміну думками були запрошені біблеїсти о. Юрій Щурко з УГКЦ і о. Олег Скнарь з УПЦ (МП), а також викладач КПБА о. Сергій Колот. Останні два в силу різних обставин не змогли прибути, тому було запрошено ректора Відкритого Православного Університету о. Георгія Коваленко. Захід зібрав чимало відвідувачів, це й науковці, експерти-релігієзнавці, студенти та столична інтелігенція. Модератором виступив о. Ігор Шабан, який є головою комісії УГКЦ зі сприяння єдності християн.
Основний задум заходу полягав в тому, щоби обговорити біблійні свідчення про єдність Церкви, свідомо опустивши певні історичні моменти. Організаторам також було цікаво почути голос мирян, адже вони бачать ситуацію під іншим кутом зору та є вірогідність, що вони можуть запропонувати церковній ієрархії якійсь цікаві рішення. Для цього планується повторити подібні дискусії, в інших містах України. Так, зокрема, була анонсована зустріч у Житомирі 6 жовтня та у Запоріжжі 11 жовтня.
Священик Юрій Щурко в своїй промові перш за все звернув увагу на саму етимологію слова «Церква». Воно походить від давньогрецької екклезія, що перекладається як спільнота покликаних, що вже вказує на певну єдність у вірі. Як зазначає священик, вся філософія біблійної історії рухається у напрямку утворення Церкви. Навіть Ісус говорить, що збудує Церкву і ворота пекла її не переможуть. Цікаво, що в Новому Завіті є чимало свідчень про єдність Христової спільноти. Це й пасаж в Євангелії від Івана «буде єдине стадо та єдиний Пастир». Цікаво, що тут використовується форма майбутнього часу, тобто не нині є, а лишень у майбутньому. Це може слугувати певним поясненням теперішнім церковним розділенням. Також Христос молив Отця, щоби «усі були одно».
Однак приклади єдності характерні не тільки для «духовного» Євангелія від Івана, а й для «простих» Діянь апостолів. Так сучасні богослови, описуючи життя перших громад з їхнім продажем маєтків та пожертвами коштів апостолам, характеризують це як перший християнський «комуністичний експеримент». Ба більше, тези апостола Павла про поведінку з юдеєм як юдей, а з елліном як еллін, свідчать про те, що єдність у вірі та спільне причастя не означає відмову від ідентичності чи знецінення якихось місцевих або національних традицій.
Цікаве порівняння різного роду єдності у своєму виступі зробив о. Георгій Коваленко. Він теж згадав про моління Ісуса до Отця з проханням, щоби «усі були одно», а також навів знайоме усім узагальнення «всі вони, попи, однакові, їм всім тільки потрібні гроші» в якості негативного прикладу. Священик вважає, що головне – це любов, бо в ній вже закладена єдність. Також о. Георгій підкреслив особливий акцент Христа на єдності. Коли учні Йому повідомили, що бачили чоловіка який виганяє демонів іменем Христа, однак не був з ними, то Ісус закликав їх не зупиняти його, бо «Хто не проти нас, той за нас».
Коли чуєш цю фразу відразу згадуються гасла різних релігійних фанатиків – «Хто не з нами, той проти нас». За формою вони дуже близькі один до одного, а от за змістом кардинально протилежні.
Цікаво, що сам Ісус говорив учням, що «мають бути між вами розділення, щоби відкрилися між вами мудріші». Як зазначає протоєрей Коваленко, в грецькій мові для «розділення» вжито слово єресі. Тобто Христос напряму говорить, що між вами мають бути єресі.
Підсумовуючи можна зазначити, що в Святому Письмі є чіткий заклик до єдності всіх християн, однак навіть на зорі існування Церкви, її Засновник попереджав своїх учнів, що вони матимуть певні розділення. Єдність це той ідеал, до якого потрібно прямувати, однак треба розуміти, що відразу й легко її не здобути.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/reportage/68198/
