0
"Високий Замок", 26 грудня 2019
Саїд Ісмагілов / Фото: islam.in.ua
Чи святкують календарний Новий рік мусульмани, чи вживають шампанське, чи ставлять ялинку? Як загалом живеться мусульманам в Україні, кореспондент «ВЗ» розпитувала муфтія, шейха Саїда Ісмагілова.
— Ви головний мусульманин України, тож розкажіть, скільки усього мусульман в Україні?
— У мусульман є декілька духовних управлінь, щонайменше три. Отже, є три муфтії, які очолюють ці управління, і кожен вважає себе головним. Я муфтій традиційних мусульман-суннітів України. Щодо кількості мусульман, то точної цифри немає. За нашими підрахунками, маємо близько мільйона мусульман в Україні. Більшість українських мусульман залишились на окупованих територіях Криму і Донбасу. У Криму близько 400 тисяч, у Донбасі — до 200 тисяч. Здебільшого це татари. У Криму — кримські татари, у Донбасі — татари волго-уральського регіону, це інший етнос.
На заході України найменша кількість мусульман. На Івано-Франківщині, Тернопільщині та Рівненщині взагалі немає мусульманських громад. Мусульмани є, але вони не сформувалися у духовні громади.
— А у Львові?
— У Львові є духовна громада, упродовж п’яти років працює ісламський культурний центр. Подібні центри є у Чернівцях, Ужгороді, Луцьку, Вінниці, Житомирі.
— Коли є певна кількість мусульман, виникає потреба у місці для молитви.
— Мусульманам молитися обов’язково. Для того, щоб здійснювати колективну молитву, безумовно потрібне спеціальне приміщення.
— Це має бути мечеть?
— Мечеть — це архітектурна споруда, яка має певні ознаки належності до ісламу. Повинна мати куполи, мінарети, спеціальне облаштування молитовної зали. У традиційному сенсі мечеть — це мусульманська культова споруда, яка має певні ознаки. Більшість мусульман Західної України моляться у пристосованих приміщеннях. Зовні це приміщення не має вигляду мечеті, а всередині облаштована зала, яку використовують під релігійні потреби. Якщо взяти мусульманський культурний центр ім. Мухаммада Асада у Львові, то там є більша зала для чоловіків, бо їх збирається більше на молитву, а менша — для жінок.
— Де в Україні є справжні мечеті?
— У Криму і в Донбасі. Вони залишилися на окупованих територіях. У Криму багато мечетей — чи не у кожному селі, де живуть мусульмани. На Донбасі теж є мечеті, але нові, бо старих не залишилося. На неокупованих територіях красиві мечеті є у Маріуполі, у Новоолексіївці Херсонської області, у Харкові, у Костянтинівці Донецької області.
— В Україні, яка є в основному християнською країною, як ставляться до мусульман?
— У кожному регіоні є своя специфіка. Взагалі, в Україні ставлення толерантне. Не виникає якихось конфліктів чи непорозумінь на побутовому рівні. Проте з’являються проблеми, коли постає питання про будівництво мечеті. Не завжди місцева влада ставиться з розумінням, а у деяких регіонах християни не сприймають того, що мусульмани хочуть збудувати для молитви свою культову споруду.
Після того, як Мустафа Джемілєв розповів про плани збудувати мечеть у Києві за сприяння Туреччини, виникло багато незадоволення і запитань: «Чому це мусульмани планують збудувати тут свою мечеть?». Люди не хочуть сприймати будівництво мечеті як культової архітектурної споруди. У Львові теж не сприйняли бажання переселених кримських татар збудувати мечеть. Під час «круглого столу» у Львові у 2015 році ми обговорювали це питання, і мені як муфтію стало зрозуміло, що громада міста не готова сприйняти те, що мусульмани хочуть побудувати мечеть. Навіть невеличку. Відразу спротив і нерозуміння. Мовляв, як це мусульмани будуватимуть мечеть у нашому християнському місті? Тому мусульманській громаді я запропонував відкрити культурний центр, усередині якого облаштовані приміщення для молитви, але ззовні споруда не відрізняється від офісних приміщень. Щоб не викликати ісламофобії, ми це питання вирішили таким чином.
— Але у Львові є синагоги, Доми молитви…
— Юдейська громада у Львові живе здавна, як і люди інших віросповідань. Це вже частина культурного ландшафту міста. А мусульмани — це нове, тому така реакція на нову культуру і релігію. Як муфтій вважаю, що мусульманські громади мають проявлятися у добрих справах, щоб про мусульман дізнавалися завдяки їхнім конструктивним і активним справам, щоб була активна співпраця з християнськими церквами. Коли сприйматимуть мусульман без негативу, страху, тоді можна порушувати на громадських слуханнях питання про будівництво мечеті. Але поки що це зарано.
— А коли мусульмани гинуть в АТО і йдуть захищати Україну разом із християнами, це сприймають?..
— Багато людей в Україні живуть осторонь війни, не переймаючись цим. Тому вони можуть не знати, що мусульмани також воюють. А скільки мусульман загинуло на фронті…
— Аміна Окуєва…
— Аміну вбито у Києві, але є мусульмани, які загинули на війні, у зоні бойових дій. Недавно загинув Шаміль Румигін із Дніпра, десантник. А згадаймо й бригадного генерала Ічкерії, учасника двох чеченських воєн Ісу Мунаєва, який загинув у Дебальцівському котлі… Люди живуть у своїй зоні комфорту і не бажають знати про те, що в країні триває гібридна війна.
— Віруючі мусульманки носять хіджаб. Чи виникають у вас непорозуміння стосовно хіджабу, чи не було вимог зняти жінкам головний убір, скажімо, до фотографій на документи?
— Нещодавно відбувся «круглий стіл» у МВС України, на якому презентували нові вимоги до подання фото на паспорт й інші державні документи. Враховано міжнародні норми цивільної авіації, до яких приєдналася Україна. Згідно з цими нормами, жінкам, які носять релігійні головні убори, а це стосується не лише хіджабу, а й головних уборів черниць, юдейських жінок, православних та інших, дозволено подавати фото на документи у головному уборі.
— А Новий рік календарний ви святкуєте?
— Мусульмани мають свій Новий рік за мусульманським календарем, але ми свій не святкуємо ніяк. У нас Новий рік був 31 серпня — 1441 рік. Але мусульмани не святкують його, як і календарний. Ялинку не прийнято ставити, алкоголь вживати заборонено Кораном. Для мусульман це не свято, але у родинних колах люди, можливо, святкують, вітають одне одного. Проте до мусульманської релігії це не має відношення. У мусульманських країнах ялинки ставлять лише християни, які там живуть, але не мусульмани. Нема такої традиції — ставити дерево і прикрашати його.
— Але ж часом мусульмани вживають алкоголь…
— Якщо вживають, то грішать. Так само, як грішать і люди інших віросповідань, коли не дотримуються приписів своєї релігії. Люди — слабкі створіння, вони можуть помилятися. Але найголовніше — прагнути виправляти свої помилки.
— А коли одружуються мусульманин з християнкою, жінка має стати мусульманкою?
— Не можна примушувати людину змінювати релігію. У Корані сказано, що мусульманину-чоловіку можна одружуватися з християнкою чи юдейкою, не змушуючи її змінювати свою релігію. У Корані сказано, що Бог людині дав право вибору. Людина відповідатиме перед Богом за те, що вона сповідувала. Якщо жінка хоче стати мусульманкою, то це її власний вибір, на який ніхто не має права впливати. Мусульманський шлюб парі ми даємо, якщо навіть жінка християнка чи юдейка. У Корані є дозвіл чоловікові-мусульманину одружуватися з людьми Писання. А це — християни та юдеї. Ці релігії дуже близькі до ісламу, тому одружуватися можна. Але якщо чоловік — християнин, а жінка — мусульманка, то такий шлюб я не можу провести, бо жінці-мусульманці заборонено виходити заміж за немусульманина.
— Тобто чоловікам можна більше… У вас чоловіки у пріоритеті?
— Так історично склалося, що чоловіків було завжди менше, ніж жінок. Тому Господь у Корані дозволяє мати більше, ніж одну жінку. Але не більше чотирьох. Тому у мусульманському світі, десь більше, десь менше, але існує полігамія. В Україні це не поширено, але є поодинокі випадки, коли чоловік має більше, ніж одну дружину. У деяких мусульманських країнах це поширено. Наприклад, у Саудівській Аравії. Були війни, у яких гинули чоловіки, а жінки залишалися самотніми. Щоб їх захистити, продовжити рід, щоб усі мали родини, дозволили полігамію.
— В Україні ж не можна у паспорті записати двох-трьох жінок?
— В Україні мусульманам заборонено двічі ходити до РАЦСу, але одружуватися за мусульманською традицією без РАЦСу можна, і мати не більше чотирьох дружин. Держава не перевіряє, хто з ким спить і в якому порядку. В Україні це поодинокі випадки серед мусульман. Чоловіки одружуються у мечеті, але до РАЦСу або не ходять, або йдуть лише з однією дружиною.
— Яку релігію мають взяти діти у змішаних шлюбах?
— Батько має виховувати дітей мусульманами. Але у нас світська країна, і тому іноді буває так, що діти самі обирають, що їм сповідувати, коли стають дорослими.
— У вас є обмеження в їжі?
— Багато обмежень. Не можна їсти свинину, м’ясо хижих тварин, а також страву, у якій під час приготування використовується кров. Наприклад, кров’янка чи шницель з кров’ю — заборонені. Не можна їсти тварин, які не були зарізані згідно з традицією. Тобто має витекти кров з шийних артерій, коли перерізають тварині шию, а не вбивати струмом, наприклад.
— Що потрібно для того, аби у нашій країні ми усі жили у злагоді, дружно, мирно?
— Бажаю братньої любові усім нам! Ми — єдина політична українська нація, незважаючи на те, що ми, можливо, різного національного походження, різного віросповідання, але усіх нас об’єднує любов до України і те, що ми переживаємо важкі часи, захищаючись від агресора. Бажаю звільнення окупованих територій Криму та Донбасу!
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/78357/
