45Блог Максима Васіна, 14 грудня 2019
Незважаючи на обіцянку Президента Зеленського врахувати зауваження релігійної спільноти до законопроекту № 0931, парламентський Комітет з прав людини вперто просуває резонансні нововведення у сфері протидії дискримінації. Проте за прекрасними гаслами рівності і недискримінації стоять цілком реальні загрози для інших основоположних прав людини, зокрема свободи совісті та свободи слова.
Чи справді заборона дискримінації не може мати жодних виключень?
Ні. Насправді у проекті є кілька виключень. Серед них – “застосування заходів розумного пристосування з метою забезпечення потреб осіб з інвалідністю”. І це важливо.
Законопроект № 0931 робить лише одне виключення для релігійних організацій – дозволяє їм встановлювати особливості щодо переконань і статі лише у сфері відправлення культів (тобто богослужінь), освіти і виховання. Однак цього не достатньо.
У чому ж проблема законопроекту № 0931 для віруючих і журналістів?
Залишається заборона на будь-які дії у публічній сфері, які можна назвати дискримінацією, тобто за межами храму чи іншої культової споруди. Це створює загрозу того, що під гаслами боротьби з дискримінацією та під страхом покарання штрафами буде обмежуватися свобода слова і вираження поглядів.
Як приклад, на підставі законопроекту № 0931 на релігійних діячів чи звичайних віруючих можуть накладатися штрафи за публічну критику одностатевих відносин та гендерної ідеології (де замість біологічної статі пропонується гендерна самоідентифікація). У деяких країнах ЄС, зокрема Великобританії, вже траплялися інциденти, коли християнських проповідників було арештовано поліцією та запроторено за грати за проповідь про гріх гомосексуалізму.
Це може стосуватися не лише виступів на телебаченні чи під час вуличних мирних акцій, але й розмов з колегам на роботі, викладання у школі, студентських дебатів в університеті та навіть звичайної публікації у Фейсбуці. Журналісти та будь-хто у суспільній дискусії не повинні боятися називати речі своїми іменами без страху бути позбавленим права вільно виражати свої погляди через загрозу великих штрафів.
Подібні випадки вже мали місце в Україні у 2018 році, коли за наполяганням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини було видалено з сайту Президента України петицію на захист сімейних цінностей з пропозицією обмежити пропаганду одностатевих відносин серед дітей. Однак тепер згідно законопроекту № 0931 Уповноважений може отримати ще і карні функції – повноваження накладати штрафи за дискримінацію. По-різному можна ставитися до змісту таких петиції, але точно не можна позбавляти громадян України конституційного права на свободу вираження поглядів.
Законопроект 0931 ставить антидискримінаційне законодавство вище інших основоположних прав людини. І це неприпустимо!
Проблеми також виникнуть, якщо будуть вважатися дискримінацією ситуації, коли різного роду спеціалісти відмовляються від виконання певних замовлень, оскільки це суперечить їхній совісті.
Це може бути акушерка в пологовому будинку, яка хоче зберігати життя дітей, а не відбирати його. Це може бути хірург, який не погоджується робити операцію зі зміни статі чи евтаназію (у разі її легалізації). Це може бути друкарня чи рекламна агенція, яка не згодна поширювати аморальні гасла чи якусь ідеологію.
Інші країни Європи також змушені зважати на те, що фанатична боротьба з дискримінацією створює загрози для інших прав людини.
Суди в країнах ЄС дедалі частіше стають на захист свободи совісті та вираження поглядів у справах про дискримінацію. Зокрема, 10 жовтня 2018 року Верховний суд Великобританії вирішив, що відмова пекарні Ashers Baking Company у Північній Ірландії виготовити торт із гаслом на підтримку одностатевих шлюбів не є дискримінацією, а питанням свободи совісті.
Також 17 липня 2019 року Конституційний суд Польщі виніс рішення на захист свободи совісті, визнавши, що власник друкарні – християн не повинен був покараний за відмову прийняти замовлення з пропагандою ЛГБТ ідеології, що суперечить його релігійним переконанням. Суд вирішив, що ці положення закону про заборону дискримінації були неконституційними, оскільки покарання за відмову в наданні послуг на підставі віри перешкоджало праву цього видавця діяти відповідно до його власної совісті.
У Швеції акушерки вже кілька років судяться за право займатися медичною діяльністю без примусу робити аборти. І це одна із небагатьох країн Європи, яка повністю ігнорує свободу совісті в цій сфері.
Очевидно, що законопроект № 0931 потребує суттєвого доопрацювання, адже інакше ці нововведення не тільки збурять релігійну та журналістську спільноту, але й стануть причиною багатьох судових позовів проти України.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/78184/
