6
Центр Разумкова днями представив результати цьогорічного опитування щодо релігійних вподобань жителів України. На презентації були присутні народні депутати, державні службовці, релігієзнавці, соціологи та представники Церков. Традиційним модератором зустрічі виступив народний депутат, релігієзнавець Віктор Єленський.
Одною з головних дискусій, що точились під час заходу, була тема автокефалії українського православ’я.
Заступник голови Відділу зовнішніх церковних стосунків УПЦ (МП) о. Миколай Данилевич вважає, що зараз відбувається не створення єдиної помісної Церкви, а процес легалізації «неканонічних» Церков. Він вкотре повторив тезу, що без УПЦ (МП) неможливо утворення єдиної помісної Церкви. Він впевнений, що автокефалія не принесе миру, а тільки посилить конфлікти. Протоєрей також стверджує, що у XXI столітті автокефалія має бути не національна, не імперська, а виключно церковна. Тобто має бути так, як корисно для Церкви. При цьому отець Миколай не уточнив, що саме він розуміє під «Церквою» і якою саме Церквою. Він також наголосив, що від автокефалії нічого не зміниться, бо, мовляв, люди як грішили, так і грішитимуть. Він вважає всі суперечки навколо церковних подій – шкідливими, оскільки «вони десакралізують Церкву». «Це питання мають вирішити самі Церкви, самі розібратись, а не влада, в якої немає рейтингу», – наголосив священик УПЦ (МП). Зауважимо, що така позиція дуже схожа з інформацією народного депутата Вадима Денисенка про інформаційну політику Московського Патріархату щодо автокефалії – краще ніяк не коментувати.
Свого колегу підтримав і митрополит Білоцерківський УПЦ (МП) Августин. Він наголосив, що такого розколу, як в Україні, немає в жодній православній країні. І спочатку, на його думку, треба легалізувати УПЦ КП, далі досягнути єдності, а вже потім домагатись автокефалії. Однак, яким чином має відбуватись «легалізація», митрополит не уточнив. Чи це має зробити Константинополь чи УПЦ КП має «покаятись та повернутись в лоно РПЦ», як це безапеляційно пропонують в самій МП?
Також митрополита обурило питання з дослідження Центру Разумкова «Чи відповідають соціальні і громадянські позиції Церков і релігійних організацій нинішнім суспільним запитам?». Він риторично запитав, чому Церкви повинні це робити? «Де це написано?», – обурюється митрополит. Цікава реакція, з огляду на те, що ми не знайшли такого питання у опитуванні. Ймовірно, владика Августин мав на увазі питання: «Чи повинні Церква, релігія бути національно орієнтованими?». Бо далі він зазначає, що від Христа теж чекали, що він стане національним лідером. «Церква має своє покликання, чому вона має відповідати запитам?», – підсумував владика.
Отцю Миколаю Данилевичу парирував директор Департаменту у справах релігій Андрій Юраш. Він звернув увагу на падіння рівня релігійності протягом 2014-2017 рр. і стрімке зростання (на 4.6%) у 2018. На думку Юраша, це свідчить про зростання інтересу до Церкви і релігійних питань. Всупереч очікуванням та динаміці падіння відбувається зростання. Також спостерігається значне збільшення (на 11.3%) кількості тих, хто вважає, що в Україні є повна свобода совісті. Це спростовує заяви деяких діячів, що озвучуються за кордоном. Директор Департаменту також звернув увагу на численні спроби зібрати альтернативний пул релігійних аналітиків, яких ніхто ніколи не бачив та про яких нічого не відомо професійним релігієзнавцям. «В уста цих альтернативних аналітиків намагаються вкласти ті заяви, які не відповідають реальності», – зазначив Юраш і закликав експертне середовище до консолідації.
Він також заявив, що переймання владою автокефальним статусом для українських Церков не є порушенням Конституції. «Держава допомагає всім Церквам. Комусь у розмитненні гуманітарної допомоги, комусь з виділенням земельної ділянки. І ніхто проти цього не виступає. Так само держава допомагає Церквам з їхнім визнанням», – зазначив Юраш і нагадав, що дії влади відповідають ст. 30 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації».
Підтримав колегу і заступник Голови Адміністрації Президента Ростислав Павленко. Він заявив, що держава має обов’язок підтримувати права і свободи громадян і сприяти їх реалізації. Одним з таких є право на визнання Церков, які не є в складі Московського Патріархату. Він наголосив, що Росія використовує релігійний фактор у гібридній війні проти України. І з одного боку держава не має втручатися у церковні справи, але в той же час і не може спокійно спостерігати за втручанням інших держав. «Те, що ми зараз бачимо, є результатом дуже тривалого процесу». Павленко впевнений, що Томос буде наданий, але до цього має відбутися низка канонічних процедур. Він наголосив, що держава зробить все, щоби не допустити спекулювання, маніпулювання та дискредитації цього процесу.
Єпископ УАПЦ Володимир Черпак також вважає, що Президент своїми діями щодо сприяння автокефалії не втручається у справи Церкви. Владика підтримує ідею автокефалії та впевнений, що нова Церква не стане державною, як дехто заявляє.
Речник Київського Патріархату архиєпископ Євстратій (Зоря) наголосив, що жодна з Церков не заявляла бажання бути державною. Він вважає, що всі заяви про державну Церкву - це або побоювання, або риторичні прийоми. УПЦ КП категорично проти статусу державної Церкви, однак її представники вважають себе державницькою Церквою. Тобто такою, яка підтримує державний суверенітет, національну безпеки та здоровий патріотизм. Владика Євстратій зауважує, що подані соціологічні дані спростовують тези щодо однієї конфесії, яка начебто об’єднує всю Україну. Також архиєпископ запропонував соціологам на майбутнє подавати у якості довідки певну соціологію по релігійних питаннях у Європі, щоби розуміти контекст та місце України в ньому.
Керуючий справами ВСЦ ЄХБ Володимир Кондор пропонує, щоби Церкви самі також проводили власні опитування та надавали дані для Центру Разумкова, що покращить соціологічні дані та зробить їх більш об’єктивними.
Представник Уніонної конференції Церкви адвентистів сьомого дня Максим Крупський запропонував збільшити кількість опитуваних, щоби у фокус дослідження попадали також і релігійні меншини. Його підтримали шейхи двох мусульманських управлінь - Ахмед Тамім та Саїд Ісмагілов. Останній також торкнувся теми релігійних переслідувань в анексованому Криму та на окупованих територіях Донбасу.
Єпископ РКЦ Станіслав (Широкорадюк) зауважив, що в Україні дійсно панує повна свобода релігії і він дякує державі за це. Владика наголосив на певних позитивних змінах та зрушеннях. Однак в той же час вказав і на певні проблеми, а саме на відсутність реституції та неповернення нерухомості Церквам. Також владика повідомив, що є певні проблеми з розмитненням гуманітарної допомоги, яка йде по релігійній лінії. А щодо автокефалії, то єпископ висловив побажання, щоби всі Церкви України були канонічними.
Віктор Єленський в свою чергу закликав Церкви збирати факти дискримінації, переслідувань та тортур, що мають місце на непідконтрольних Україні територіях для судових позовів проти окупаційної влади. Він зазначив, що вже є відповідні прецеденти в практиці ЄСПЛ. Також народний депутат нагадав, що Верховна Рада ухвалювала два законопроекти про спрощення процедури розмитнення благодійної допомоги. Тобто Парламент своє завдання виконав, решту бюрократичних процедурпоможна вирішувати вже на рівні Кабінету Міністрів, в нещодавно відновленій Комісії по діалогу з релігійними організаціями.
Представники Церков неодноразово під час презентації наголошували на високому рівні релігійної свободи в Україні, що демонструється більш-менш гармонійними відносинами серед релігійних організацій. А наостанок учасники зголосились за результатами круглого столу підготувати підсумкову резолюцію.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/reportage/70999/
