9
29 березня у Національному університеті «Львівська політехніка» відбулося засідання «круглого столу» на тему «Проблеми дослідження та збереження Успенського собору давнього Галича».
Участь у засіданні взяли перший заступник голови облдержадміністрації Марія Савка, ректори прикарпатських університетів Євстахій Крижанівський, Ігор Цепенда, науковці, археологи та архітектори, представники влади Львівщини.
Під час заходу учасники обговорили питання збереження фундаменту Успенського собору давнього Галича.
Нині проблема відновлення цього храму в автентичному вигляді хвилює не лише ентузіастів, але й представників влади як на регіональному, так і на національному рівнях. І яскравим прикладом цьому стала участь у заході представників органів виконавчої влади Івано-Франківської і Львівської областей та Міністерства культури України.
Як зазначила Марія Савка, візитною карткою минувшини Прикарпаття, безперечно, залишається Галич - стольне місто галицьких князів. Воно виросло на високих пагорбах, які однаково є привабливими взимку чи влітку, навесні чи восени. Там, де дві ріки - Луква і Лімниця - наввипередки поспішають до Дністра, колись у сиву давнину поселилися наші предки. Саме тут, на галицьких пагорбах, багато віків тому почало битись серце неповторної частинки України - Галичини, ймення якому Галич.
«Коли ми говоримо про давній Галич, столицю Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівств, ми маємо на увазі не сучасне місто Галич, а саме село Крилос Галицького району, - наголосила перший заступник голови ОДА. - Саме тут, у Крилосі, розташована більшість пам’яток археології, архітектури та історії літописної столиці, які разом з історичним центром Галича, галицьким замком, музеєм-скансеном в Крилосі, Пантелеїмоновським храмом у Шевченковому та костелом кармелітів у Більшівцях утворюють національний заповідник «Древній Галич». Варто відзначити, що упродовж семи років традиційно у липні-серпні відбувається Всеукраїнське Патріарша проща до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої в селі Крилосі на території Давнього Галича. Зокрема у 2016-2017 роках Священну літургію очолив Глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук). У Архієрейській Божественній літургії беруть участь і керівники області».
З вітальним словом до присутніх також звернувся ректор Національного університету «Львівська політехніка» професор Юрій Бобало. Він нагадав, що проблемою відновлення давніх галицьких храмів та інших архітектурно-історичних пам’яток займався ще в ХІХ сторіччі тодішній ректор Львівської політехніки і видатний зодчий Юліан Захарієвич. Нині ж цим питанням активно опікується Інститут архітектури університету, а безпосередньо – кафедра архітектури та реставрації під очільництвом професора Миколи Бевза. Саме він має свою візію відродження найстарішого галицького храму і, мабуть, найбільш конструктивну.
Своїм баченням історії питання, а також шляхів його розв’язання під час зібрання поділились ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда, ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу Євстахій Крижанівський, відомий український археолог і архітектор Юрій Лукомський. Натомість Михайло Сагайдак, директор Центру археології Києва, що діє при Інституті археології НАН України, розповів про багатющий досвід відновлення аналогічних пам’яток древнього Києва.
Після ж дискусії учасники «круглого столу» зійшлися на висновку, що наша держава нині просто зобов’язана дотримуватися міжнародного гуманітарного законодавства. Отож, ми повинні зберігати наші пам’ятки й цінувати те, що отримали від попередніх поколінь. Тим більше, що Указом Президента України Петра Порошенка цей рік оголошено роком збереження культурної спадщини в Україні. Саме тому Галицький історично-архітектурний заповідник повинен, нарешті, отримати відповідне фінансування для реабілітації, реставрації, музеєфікації пам’яток, таких як фундамент Успенського собору ХІІ століття, храм Святого Пантелеймона ХІІ століття і Галицького замку ХVІ–ХVІІ століть.
Підсумком заходу стала резолюція, у якій учасники виклали пропозиції збереження пам’ятки, зокрема, здійснити комплексне дослідження об’єкту та прилеглої території за участю спеціалізованих інституцій та дослідників, розробити Державну програму збереження і ревіталізації історико-культурного середовища Національного заповідника «Давній Галич».
Довідка
Галицький Успенський собор – головний храм княжого Галича та другий за розміром храм Київської Русі (після Софійського собору в Києві). Починаючи з XII століття він був кафедральним собором Галицької єпархії, пов’язаним із похованням тут у 1187 році князя Ярослава Осмомисла, а з XIV століття – Галицької Митрополії, другої за кількістю вірян на Русі після Київської. Довгі століття він був взірцем архітектурної довершеності, сформувавши подальший стиль архітектури Галичини. А за багатством оздоби та просторовим розташуванням не поступався жодній найвизначнішій християнській святині того часу. Фундамент собору був викладений переважно з крейдяника та вапняку, а стіни – з тесаних блоків алебастру та вапняку. Останні літописні згадки про Галицьку святиню стосуються ХІV–ХVІ століть, проте точної дати руйнування Успенського собору, руїни якого розташовані в селі Крилос неподалік м. Галича, достеменно не встановлено. Теперішні численні знахідки архітектурних деталей та скульптурного декору дають уявлення про вигляд величного галицького собору.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/inheritance/70671/
