6
У Києві 16 травня відкрилася Міжнародна наукова конференція, присвячена Голодоморам в Україні в ХХ столітті.
Її провела Всеукраїнська громадська організація «Меморіал» імені Василя Стуса разом з Українським інститутом національної пам'яті, Міністерством освіти і науки, Міністерством культури, Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору», Київським національним університетом імені Т. Шевченка та за підтримки Всеукраїнського конгресу українців.
Участь у заході взяли й представники Української Греко-Католицької Церкви, повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Секретар Синоду Єпископів УГКЦ Богдан (Дзюрах) у своєму слові наголосив, що «святим обов’язком Церкви, української держави та громадянського суспільства є збереження живої пам’яті про жертв цієї планетарної катастрофи, якими стали Голодомори в Україні в минулому столітті».
Єпископ УГКЦ представив кілька складових, за якими, на його думку, можна пізнати, що наша пам’ять є живою.
«Пам’ять, – пояснив владика, – можна вбити не тільки забуттям, амнезією, але і неправдою, брехнею, перекручуванням правди чи напівправдою».
Він заохотив присутніх відновлювати і зберігати правду про організаторів Голодоморів, а передусім – про невинні жертви цього злочину комуністичної системи проти українського народу.
«Тут йдеться не лише про захист і обстоювання певної цифри. Адже за кожною цифрою стоїть жива людина, наш співвітчизник, брат і сестра, яких ми не маємо права в жодному разі забувати. Кожне людське життя є святим, а тому святотатством над пам’яттю загиблих було б забуття навіть однієї невинно убієнної особи, не кажучи вже про сотні тисяч чи мільйони», – заявив єрарх.
Щоб пам’ять була живою, вона, на переконання владики Богдана, має супроводжуватися молитвою за заморених голодом, а окрім того в нашій пам’яті має бути присутній Бог. Бог своєю животворною дією захищає нашу пам’ять від вбивчої отрути ненависті, озлоблення і бажання помсти. Це другий чинник.
А третім чинником, який робить нашу пам’ять живою, – це те, що вона повинна не тільки бути скерованою до минулого, а й огортати собою і наше сьогодення та запевнювати краще й безпечніше майбутнє.
«Наша пам'ять про жертви Голодоморів в Україні буде справді живою, якщо вона нам допоможе зауважувати подібні страждання наших сучасників, і не тільки зауважувати, але робити щось конкретне, щоб їхні страждання облегшити, зупинити чи не допустити», – підкреслив владика Богдан.
У цьому контексті він повідомив про ініціативу, скеровану до української влади, щоб на знак пам’яті про жертви Голодоморів в Україні надати символічний безкорисливий дар у вигляді 32-33 тисяч тонн зерна голодуючим народам Центральної і Східної Африки.
«Нашою спільною програмою дій, зокрема цього року, нехай стане гасло "Пам’ятаючи Голодомор, рятуємо від голоду сьогодні"», – підсумував владика Богдан, побажавши від імені Глави УГКЦ організаторам і учасникам конференції благословенних і успішних нарад та дискусій.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_society/71173/
