На початку настоятель о. Зіновій Жолобак (він промовляв також у фільмі) розповів про ідею створення фільму і її виконавців. Таку думку подала Людмила Вороненко, яка підготувала відомості про історію церкви і написала сценарій. Режисер Тіна Розе і молодий оператор Павло Ащеулов фільмували і монтували стрічку. Валентина Тригубович переклала текст білоруською мовою, а Олександер Хомченко озвучив його. Спонсорами стали Якуб Сапежинський, о. З. Жолобак, Євген Гудз, Анна Стаханович, Л. Вороненко та Ігор Проць.
"Приваблює мистецьке і музичне оформлення стрічки. У фільмі гармонічно поєднані білоруська і українська тематика церковного і світського життя. Фільм розповів, що Білоруська Автокефальна Православна Церква заборонена в Білорусі, де господарює Московський Патріярхат. Церкву прийняв під духовну опіку Київський Патріярхат і Патріярх Філарет, розповідає фільм, благословив цю парафію", - йдеться у повідомленні з місця події.
Кіномистці показали на екрані відзначення у храмі провідних християнских свят і парафіяльних подій. Окремі розділи були безпосередньо присвячені Україні, зокрема освячення прапора України, який привезло з Києва подружжя вірян. На екрані з’явилася газета «Нова Доба», яка систематично висвітлює життя парафії. На Святі вишиванки не бракувало українських строїв. Урочисто відзначає парафія День незалежности України. Молоді парафіяни прочитали у фільмі українською мовою на тлі краєвидів Києва молитву за мир і спокій в Білорусі та Україні.
Автори фільму докладно розповіли про допомогу парафії воїнам України, які протистоять російській аґресії на Донбасі, про підтримку марафону ветеранів-інвалідів у США. Фільм завершив словом архієпископ Святослав (Логін), ієрарх Білоруської Автокефальної Православній Церкви, який говорив про єдність білоруського та українського народів і просив Всевишнього благословити їх тепер на майбуття.