9
«Сьогоднішнє рішення Ради міста є важливим символічним жестом, значення якого виходить далеко поза межі Любліна. Будівництво пам’ятника отцю Ковчу — це й знак вшанування пам’яті усіх жертв нацизму та важливий крок для об’єднання зусиль українського та польського народів проти новітньої загрози для Європи і світу, яку несе сучасний кремлівський авторитарний шовінізм», — наголосив голова Комітету із вшанування пам’яті блаженного священномученика Омеляна Ковча Іван Васюник.
Він разом з генеральним консулом України в Любліні Василем Павлюком, отцем-митратом Стефаном Батрухом, парохом УГКЦ в Любліні, авторами проекту скульптором Олександром Дяченком та архітектором Мартою Дяченко, виконавчим секретарем комітету з питань будівництва пам’ятника Орестом Чебеняком взяв участь у засіданні Ради.
«Рішення Ради демонструє, що навіть у складних ситуаціях взаємних стосунків можна знайти порозуміння, а особа блаженного Омеляна Ковча є для цього добрим символом», — зазначив отець Стефан Батрух.
В резолюції сесії сказано, що постать отця Ковча є «символом поєднання та примирення людей». Омелян Ковч був українським греко-католицьким священиком, що загинув в 1944 році у концтаборі Майданек у віці 60 років. Його відкритість до кожної людини, незалежно від національної чи релігійної приналежності особливо проявилися у найважчі часи Другої світової війни. «Перебуваючи у нацистському концтаборі Майданек о. Омелян Ковч зберіг дух самопожертви, щоденно провадячи священниче служіння для ув’язнених», — вказується в проекті резолюції, яку підготував Департамент архітектури і будівництва міста Любліна.
В дозволі на будівництво пам’ятника визначено не лише місце розташування, але й скульптурне та архітектурне вирішення. Зокрема на постаменті будуть слова отця Омеляна з його листа з Майданека у 1944 році:
«Тут ми всі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латиші та естонці. Я єдиний священик серед них. Я навіть не можу собі уявити, як вони будуть тут без мене. Тут я бачу Бога, який є однаковим для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей. Можливо, наші церкви різні, але один і той же Великий і Всемогутній Бог веде нас усіх. Коли я молюся, кожен теж молиться... Вони вмирають по-різному, і я допомагаю їм пройти цей маленький місточок до вічності». Напис буде в трьох мовах: українською, польською, на івриті.
