3
Востаннє реставрацію тут проводили 10 років тому, але тоді вона торкнулася лише нижніх ярусів через відсутність риштувань необхідної висоти.
Реставраційні роботи почались із обстеження живопису. Потім за допомогою пензлів та пилососа зі стін видалили поверхневі забруднення. Зі щілин у віконницях у церкву потрапляли пил та бруд. Також під впливом часу живопис потьмянів.
Після цього стіни помили спеціальною мильною пастою. Її реставратори готують власноруч. Для цього у мильний розчин додають соду та гліцерин. До речі, мило використовують дитяче, адже воно не містить зайвих домішок і має нижчу кислотність. Пасту наносять на стіни широкими щітками, а знімають поролоновими губками.
Далі наступний і найголовніший етап — укріплення фарбного шару. Під впливом часу живопис починає лущитись, вкривається каркелюрами — мікротріщинками. Такі тріщинки лікує віск і електрокаутер із мідною голівкою. На стіни пензлем наносять воско-лакову мастику. Потім через кальку — тонкий, майже прозорий папір — реставратор ніби прасує живопис електрокаутером. Віск нагрівається і проникає глибоко у щілини, а застигнувши запаює їх. Процедуру повторили кілька разів.
Після очистки та укріплення реставратори зашпаклювали утрати, прооліфили і затонували живопис олійними фарбами. Також полагодили вікна — зашпаклювали щілини, привели до ладу підвіконня.
Після нового року реставратори планують розпочати роботи над живописом у північно-західній вежі Кирилівської церкви.
Наразі у Кирилівській церкві продовжуються реставраційні роботи на куполах та фасадах. Проведено розчистку та фарбування куполів, проводиться реставрація барабанів. Фахівці працюють над східним фасадом пам’ятки, встановлено риштування. Ці ремонтно-реставраційні роботи проводяться коштом меценатів, Національного заповідника «Софія Київська» забезпечує технічний нагляд, документальний супровід та роботу хіміків–технологів і проектантів.
Фото Вікіпедія
