Книга розпочинається вступним словом глави УГКЦ верховного архієпископа Святослава, в якому він, цитуючи слова Тараса Шевченка, порівнює покійного Любомира зі співучим кобзарем-Перебендею, що своїм словом, наче піснею, лікує людські душі. І це слово не вмирає,і навіть тоді, коли помирає тіло, воно продовжує звучати.
«Знаючи Блаженнішого Любомира особисто, без перебільшення скажу: він є муж сильного, творчого і благодійного слова. Його проповіді зрозумілі, практичні, цікаві та переконливі: приклади походять із життя і призначені для застосування в житті; аргументація, в якій бездоганно дотримано всіх правил логіки, підкріплена здоровим глуздом і поясненнями із сірої буденщини. Блаженніший Любомир, що найважливіше, у проповіді вчить, робить із слухача учня. Усі його науки висвітлені у стосунку до Божого Слова і Божої дії в нашому житті», – написав о. Іван Музичка, сучасник архієпископа Любомира, в передмові до першого збірника проповідей (2001–2004) цього владики.
У збірнику вміщено вибрані проповіді, виголошені в неділі та свята літургійного року і з нагоди важливих суспільних чи релігійних подій упродовж 2008–2016 років.