Засідання проходило під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.
Синод ще раз засвідчив підтримку пропозицій, викладених у законопроектах №4128, №5309, №6642 та №6696 (два перші раніше викликали активну критику з боку УПЦ (МП)). Синод УПЦ КП буде просити голову Верховної Ради України Андрія Парубія про внесення цих законопроектів на розгляд сесії парламенту, а народних депутатів просити підтримати вказані законопроекти з можливим урахуванням слушних пропозицій щодо їх удосконалення.
"Враховуючи, що можливе запровадження особливого державного контролю за діяльністю релігійних організацій з керівним центром у державі-агресорі, як це передбачене законопроектом №4511, може послужити прецедентом втручання держави у внутрішнє життя усіх релігійних організацій, зважаючи на обґрунтовану критику такого нововведення, в тому числі з боку Президента України Петра Порошенка, беручи до уваги, що законопроект №5309 торкається тієї ж тематики, але не зачіпає фундаментального принципу невтручання держави у внутрішнє життя релігійних організацій – просити авторів законопроекту №4511 відкликати його з розгляду", -- йдеться у рішенні Синоду УПЦ КП щодо проекту №4511 (про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором).
Синод доручив патріарху від імені Синоду звернутися з відповідними листами до голови Верховної Ради та народних депутатів України.
Розглянувши іноземну діяльність УПЦ КП, Синод висловив задоволення з приводу подальшого розвитку парафій Київського Патріархату в Іспанії та початку діяльності парафії Київського Патріархату в Швейцарії.
Синодали також вважають "корисним подальший розвиток співпраці з Європейськими інституціями", для чого, зокрема, постановили "враховуючи процес європейської інтеграції, який відбувається в Україні, вважати корисним подальше проведення конференцій та інших заходів, присвячених осмисленню значення та ролі Церкви, християнської та релігійної традиції в історії та сьогоденні Європи".
Крім того, члени Синоду підвели підсумки роботи комісії, яка вивчала діяльність протоієрея Василя Курилика, клірика Чернівецької єпархії УПЦ КП, звинуваченого у розповсюдженні неправдивого релігійного вчення, а саме вчення парарелігійної організації «Аллатра», засудженого рішенням Синоду 13 травня 2017 р.
Синод заборонив протоієрея Василя Курилика у священнослужінні. "Зважаючи на відсутність повноцінної богословської освіти, що стало причиною сприйняття неправдивого і нехристиянського вчення, зобов’язати протоієрея Василя Курилика пройти курс навчання у Київській православній богословській академії. Після отримання ним богословської освіти мати судження про зняття з нього заборони у священнослужінні", -- говориться у синодальному рішенні.
Серед іншого на Синоді було наголошено, що до Київської Патріархії надходять звернення архієреїв та духовенства з приводу потреби подальшого вдосконалення Православного церковного календаря УПЦ Київського Патріархату у відповідності до практики Помісних Церков, а також пропозиції щодо створення нових молитовних та богослужбових чинів, які би задовольняли потреби Церкви в них.
Тому на Синоді вирішили утворити Богослужбово-календарну комісію як тимчасовий робочий орган, а також закликати єпископат, духовенство та мирян направляти свої пропозиції до Комісії.