18
У результаті етнічної чистки за наказом Сталіна у 1944 році було депортовано 191 044 кримських татар у віддалені регіони Радянського Союзу — від північного Приуралля до республік Середньої Азії. Після депортації була знищена матеріальна та духовна спадщина кримських татар, конфісковано все їхнє нерухоме й рухоме майно, запаси продовольства, ліквідовано книгозбірні, закрито бібліотеки, школи, мечеті. Було змінено тисячі історичних назв місцевостей.
12 листопада 2015 Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
З благословення предстоятеля УПЦ КП патріарха Філарета у Володимирському кафедральному соборі, Михайлівському Золотоверхому монастирі та інших храмах Київського Патріархату на 12 годину 18 травня 2018 року анонсовано поминальний дзвін на знак скорботи та солідарності із представниками кримськотатарського народу у вшануванні пам’яті жертв геноциду 1944 року.
У цей день о 16:00 на столичній Софійській площі за участю керівників держави розпочнеться Вечір-реквієм, присвячений пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У зв’язку з заходами безпеки, передбаченими організаторами, киян і гостей міста, що хочуть взяти участь в меморіальному заході, просять прибути до 15.30, мати при собі документ, що засвідчує особу.
Програма вечору:
16.00 — 16.45
Церемонія відкриття. Виступи офіційних осіб та вищого керівництва держави.
16.45 — 17.15
Концерт-реквієм.
17.30 — 18.30
Всеукраїнський жалобний мітинг.
Після мітингу відбудеться показ художнього фільму «Хайтарма».
Напередодні Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу громадські активістки, правозахисниці, волонтерки із Сирії, Туреччини, Боснії й Герцеговини та України мали зустріч з главою УПЦ Київського Патріархату владикою Філаретом, під час якої йшлося про об’єднання зусиль послідовників різних релігій заради донесення до світової спільноти правди про злочини проти людяності, які кояться нині в Сирії та на сході України.
У заході взяли участь представниці «Конвою совісті» — координатор з питань міжнародного збору коштів Фонду захисту прав і свобод людини і гуманітарної допомоги IHH Налан Дал (Туреччина), президент Асоціації «Матері Сребрениці» Муніра Субасіч (Боснія та Герцеговина), правозахисниця, член альтернативного уряду Сирії поза межами країни Діма Муса (Туреччина), журналістка Агенції «Анадолу» Мер’єм Гьоктеш (Туреччина), громадська діячка та журналіст Ольга Фриндак (Україна), народний депутат України Ольга Богомолець (Україна).
Під час спілкування з предстоятелем УПЦ Київського Патріархату торкалися порушень прав людини, зокрема говорили про тисячі сирійок, які сьогодні перебувають у в’язницях, куди їх запроторив режим Асада, і де вони піддаються знущанням, фізичному насильству та гвалтуванням, наголошували, що нині на окупованих територіях сходу України та Криму жінки також ув’язнюються та наражаються на небезпеку через свою громадянську позицію, втрачають близьких і рідних.
Президент Асоціації «Матері Сребрениці» Муніра Субасіч згадала про події, коли після взяття Сребрениці начальник штабу війська Республіки Сербської генерал Ратко Младич особисто обіцяв боснійським мусульманам порятунок, а натомість наказав вивезти лише жінок з дітьми, запевнивши, що чоловіків евакуюють пізніше. Та насправді їх розстріляли і поховали у братських могилах. Загалом вбили близько 8 тис. осіб чоловічої статі віком від 12 до 77 років.
Розповіли Патріарху й про міжнародну акцію «Конвой совісті», в якій взяли участь понад 10 тис. жінок з 55 країн світу, що намагалися донести світовій спільноті інформацію про жахи, які переживають ув’язнені режимом Башара Асада жінки, й закликали захистити їх права.
Учасниці зустрічі, серед яких були і мусульманки, і християнки, закликали главу УПЦ Київського Патріархату донести до своєї пастви правду про те, що відбувається сьогодні в світі, запропонували об’єднати зусилля послідовників різних релігій заради захисту прав людини, миру й життя.
Патріарх Філарет висловив слова поваги й подяки щодо діяльності активісток, наголосивши, що їхні зусилля в боротьбі за правду заслуговують на похвалу: «Ми маємо об’єднуватися на основі правди та совісті, аби викорінювати зло і засівати те місце добром, — зокрема, відзначив патріарх Філарет. — Ми маємо говорити правду й не дозволяти сильним світу сього називати правдою відверту брехню».
