45
Освіта сьогодні – це щось більше, ніж просто передача знань. Це – вплив, який здійснює навчальний заклад на громади та країну загалом. Існує великий запит на посилення цієї взаємодії, а отже – на освітній підхід, спрямований на формування академічних знань, практичних навичок та відповідального ставлення через вирішення проблем у громаді і спільно з громадою. У світі цей підхід відомий під назвою Service Learning (далі – S-L).
Український католицький університет офіційно став першим університетом в нашій країні, що увійшов до світової спільноти S-L та в межах своєї нової Стратегії УКУ-2025 «Університет, який служить» розпочинає впровадження цього формату навчання під назвою «Суспільно-орієнтоване навчання».
У межах S-L студенти засвоюють освітні стандарти через вирішення реальних проблем у своїй громаді. Освітній підхід S-L («Суспільно-орієнтоване навчання») мотивує студентів до більшої залученості у життя суспільства, а громадські організації, натомість, отримують реалізований проект, який, за інших обставин, може коштувати чимало.
Згідно з даними Інституту Service Learning of California State University Monterey Bay, грошовий еквівалент S-L послуг у округах Санта-Круз, Сан-Беніто та Монтерей за 2017-2018 роки складає 3,3 мільйона доларів. Тож вплив здійснення S-L проектів цілком конкретно вимірюється фінансово.
В Україні суть освітнього підходу S-L окреслена назвою «Суспільно-орієнтоване навчання», що поєднує в собі вплив, залученість та відповідальність.
Як стверджує Ніевес Тапія, керівниця провідного Центру S-L У Латинській Америці CLAYYS: «Деякі університети вважають, що їхнє основне завдання – досягти академічної майстерності. Ми ж переконані, що основне завдання навчальних закладів – служити людям, а академічні успіхи – це найкращий інструмент для таких цілей. S-L – це те, що робить Університет релевантним 21 століттю».
Основні компоненти S-L:
Важливо розуміти, що S-L це не благодійність чи волонтерство, а соціальна зміна.
Ідея суспільно-орієнтованого навчання перегукується з думками Митрополита Андрея Шептицького, у тому сенсі, що не варто кожен раз людині подавати горня з водою – треба показати їй шлях до озера. Так само і у співпраці з громадою: якщо не даєте їй повноважень створювати ініціативи – вона так і буде пасивно чекати від вас «горнят з водою», роками.
При здійсненні S-L проектів, важливо враховувати не тільки потреби громади (які здаються очевидними), потрібно зважати на культурні особливості.
Опитування у США показали: 80-90% студентів відзначили здобутий навик по-іншому дивитися на соціальну справедливість, змотивовані толерувати думки інших (які відрізняються від власних), мають більше знань та вміння відстоювати права людини. 75% студентів у Латинській Америці зізнаються: добре, що S-L був обов’язковим (хоч на початках вони могли сприймати це без ентузіазму).
Перевага цього формату навчання у тому, що воно дозволяє використати набуті знання під час аудиторних занять – на практиці. Суспільно-орієнтоване навчання – це “+” у резюме, а під час співбесіди з роботодавцем студенти зможуть розповісти про свій перший професійний досвід.
Важливим є питанням додаткової мотивації студентів та викладачів, механізми роботи з громадськими організаціями, владою міста чи області. В УКУ створена робоча група, яка над цим працює, а також займається розробкою методології. У перспективі також залучення бізнесу, налагодження міждисциплінарної взаємодії між різними факультетами УКУ; творення S-L середовища в Україні та у Східній Європі загалом.
Для систематизації та інституалізації цього освітнього підходу в УКУ, важливо зібрати дані про реалізовані проекти, що відповідають ознакам Service Learning. В УКУ просять заповнити коротку форму, якщо знаєте про такі проекти.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_society/78174/
