9
У семінарі брали участь понад 20 священиків, які душпастирюють в Естонії, Латвії, Франції, Угорщині, Греції, Румунії, Молдові та Україні. Учасників семінару прийняли священики, котрі звершують своє служіння в Румунії.
На початку зустрічі голова ПМВ владика Йосиф (Мілян) представив діяльність Пасторально-міграційного відділу. Першим доповідачем був владика Йосафат (Мощич), правлячий архієрей Чернівецької єпархії та голова Місійно-євангелізаційного відділу УГКЦ. Тема доповіді владики була присвячена покликанню у Святому Письмі. На прикладі покликань поодиноких осіб архієрей говорив про таємницю покликання, яке йде винятково від Бога. «Нам не відомо, чому Бог вибирає тих чи інших – це питання не до нас. Наша справа – вміти відповісти», – сказав владика.
Про плекання покликання до монашого стану чоловіків, виклики сучасних монахів говорили ігумен монастиря Царя Христа, що в м. Івано-Франківську – ієрм. Йосафат Хаймик і о. Анастасій Кабаль. Вони наголошували на важливості свідчення життя священиків чи богопосвячених осіб перед молоддю, з якою вони працюють. Особливо було підкреслено поступове виховання в покликанні та поглиблення духовного життя, про яке належить дбати найперше єпископу, відтак кожному священнику чи богопосвяченій особі. «Церква має давати плід, який зокрема виявляється в нових покликаннях», – зазначили отці василіани.
Голова Ради вищих настоятельок УГКЦ с. Наталія Мельник підкреслила основне завдання сестри монахині: молитва. Вона вважає, що дуже часто під всілякими господарськими клопотами губиться і недооцінюється покликання сестер до молитви. «Іноді монахинь у Церкві трактують як людей праці, а не молитви. І цю дійсність потрібно змінювати. Монастирі – це місце, де люди моляться», – каже вона. На її думку, про монашество в УГКЦ говориться дуже рідко і дуже мало, навіть більше, часто відмовляють від цього рішення піти в монастир, а в цьому треба навпаки людей підтримувати і утверджувати, бо це важливе і непросте рішення, каже вона.
Голова прес-служби Київської архієпархії УГКЦ о. Андрій Боднарук представив місце ЗМІ у плеканні покликання серед молоді. «Соціальні мережі – це також великі місії. Без сучасних технологій важко говорити про Христа. Маємо нагоду проповідувати і кликати людей до священства і монашества через ЗМІ», – сказав отець.
На завершення, владика Йосиф поділився своїм покликанням до монашого життя, представши приклад плекання покликання у підпільній Церкві. У підпіллі, на думку владики, як дар від Бога через добрі приклади та в служінні євхаристії народжувалися покликання з тих дітей, які брали в ній участь. «Ми переживаємо кризу покликання – як монашого, так і священичого, як жіночого, так і чоловічого. Брак покликань – це відхід від вічного, фундаментального. Покликання – це справа трьох: Того, Хто кличе, покликаної особи і Церкви, до якої кличуть. Це є справа Божа, свого роду знаком турботи Господа про свою Церкву», – додав владика на завершення.
