12
"Галицький Кореспондент", 27 жовтня 2017
На Прикарпатті не вщухають конфлікти довкола Української православної церкви Московського патріархату. Відмовилися від її впливу жителі сіл Острівець та Рогиня на Городенківщині, Старий Гвіздець на Коломийщині. У Богородчанах чиновники вживають заходів, щоб виселити представників УПЦ МП з Домініканського собору, а в Івано-Франківську – з приміщення у центрі міста. У селі Оболоня на Долинщині священик, представник московської церкви, мав намір збудувати храм, проте громада виступила проти.
Перед тим, як докладніше зупинитися на кожному з конфліктів, зауважимо, що в усіх офіційних документах значиться лише Українська православна церква, уточнення «Московського патріархату» є неофіційним. УПЦ МП – самоврядна православна церква з правами широкої автономії у складі Російської православної церкви (РПЦ) на території України. Конфесія є частиною так званої Вселенської православної церкви, повідомляє Вікіпедія.
Від церкви Московського патріархату відреклися одразу два села на Городенківщині: Острівець (543 жителі) та Рогиня (442 жителі), яке належить до Острівецької сільської ради. Сільський голова Михайло Юрчишин розповідає, що в обидвох селах мешканці самі прийняли рішення про вихід з-під впливу УПЦ МП. Усе почалося зі змін до статуту релігійної громади.
«Церкви в обидвох селах підпорядковані одній єпархії. Три тижні тому почали змінювати статут, представники церкви хотіли, щоб майно перейшло до єпархії. Люди виступили проти цього, зібрали збори, де підняли питання про перехід від Української православної церкви Московського патріархату до Української православної церкви Київського патріархату», – пояснює голова.
У Рогині питання про перехід підтримали одноголосно, в Острівці був проти лише один житель. Голова наголошує, що священикам запропонували перейти до іншої церкви, а ті відмовилися. У Рогині отець віддав ключі від церкви, а от в Острівці священик йти не хоче, ключі від храму також не віддає.
«Тут не йде боротьба за віру. І священик прослужив у церкві 33 роки, він уже наш, хоча і родом з Отинії. Люди його поважають, але в Городенківському районі ми – одна парафія, де два села відносяться до Московського патріархату», – зауважує голова.
Через московську церкву місцевих жителів називають москалями. Коли вони приїжджають в інше село чи в район на базар, люди так і говорять, що москалі приїхали, бідкається голова. Чути таке неприємно і дуже прикро.
15 жовтня у Старому Гвіздці на Коломийщині провели схід села, де люди вирішили перейти від Московського до Київського патріархату. 133 мешканці підтримали таке рішення, четверо – ні, розповідає жителька села Наталія Григорів.
Почалося з того, що місцевий священик намагався таємно підписати новий статут: ходив по хатах ввечері, збирав у людей підписи, копії паспортів та ідентифікаційних кодів. Люди почали обурюватися, як можна підписати статут без громадського обговорення. А пізніше дізналися, що священик і дяк вважають, що громада до церкви жодного відношення не має.
«А як то не має, як лише кілька місяців тому здавали гроші на перекриття церкви? Після цього вже молодь повстала, чому це громада не має нічого вирішувати. А хто має? Десять людей, які ходять до церкви?» – зауважує активістка.
Більшість людей у селі до церкви не ходить, адже відправа проводиться старослов’янською мовою, якої вони не розуміють, каже пані Наталя. Відтак жителі зійшлися на громадські слухання, забрали у паламаря ключі від церкви, приміщення закрили. Священик на це жодним чином не відреагував, відправив молебень, сказав, що його люди біля нього, а на схід села йому йти немає чого.
Жителі села Оболоня на Долинщині обурюються тим, що в цілій області громади виходять з-під впливу Московського патріархату, а на території села встановили хрест і планують будівництво храму, який буде йому підпорядковуватися. Сільський голова Оболоні Анатолій Куленич спростовує такі чутки, каже, що про будівництво церкви не йдеться.
«Священик не будує церкву, – запевняє голова. – У мене є від отця Никона Бандуровича лист, у ньому йдеться про будівництво житлового будинку – каже, він не має де жити. Отець звернувся до сільради як фізична особа з проханням змінити детальний план території: він має дарчу на землю і змінює її цільове призначення».
У 2015 р. цей самий священик звернувся до сільської ради з тим, що хоче будувати церкву. Йому відмовили навіть попри те, що в селі церкви немає і виділені дві земельні ділянки для будівництва храму, переконує війт. Хоча не можна стверджувати, що йшлося про будівництво церкви Московського патріархату – священик представив документи про намір будувати Українську автокефальну православну церкву. Але громада сказала своє слово проти будівництва, зауважує Куленич.
5 травня ц. р. Богородчанська райдержадміністрація видала розпорядження про припинення договору безоплатного користування будівлею Домініканського римо-католицького костелу, де нині зосереджується Українська православна церква. Таке рішення прийняли депутати районної ради ще раніше, 28 квітня, під час сесійного засідання.
Костел богородчанській православній громаді передали ще у 90-х роках минулого століття. Про те, що УПЦ в Богородчанах підпорядковується Московському патріархату, офіційно в документах не згадується. Але в селищі люди переконані в цьому, вони обурюються і не розуміють, чому й досі у них функціонує московська церква.
21 серпня представники РДА передали офіційне звернення з проханням звільнити споруду храму. Тим паче, що будівля руйнується, вона недоглянута і в будні дні постійно зачинена. Проте представники церкви святих апостолів Петра і Павла вважають розпорядження незаконним. На їхню думку, воно є порушенням закону про релігію та віросповідання. Звільняти приміщення вони відмовилися. Наразі представники влади шукають правове рішення для врегулювання конфлікту.
Спасо-Преображенський храм Івано-Франківської єпархії УПЦ МП на вул. Чорновола, 6 перебуває в епіцентрі скандалу вже кілька років. У приміщенні, де нині розміщена єпархія, раніше був дитячий садок, а в 2006 р. будівлю передали у безстрокову оренду УПЦ. У 2016 р. міська влада вирішила знову облаштувати там дитячий садок, яких в місті не вистачає. Крапку у затяжних судових процесах поставив Львівський апеляційний господарський суд у липні ц. р. Він залишив без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11 травня про відмову у задоволенні позову виконавчого комітету до Івано-Франківської єпархії УПЦ.
Періодично під стінами церкви громадські організації влаштовують акції протесту, мітинги, щоб вигнати представників Москви з міста. Але ті не здають позиції.
Чи не найбільшого розголосу набув конфлікт щодо приналежності Благовіщенської церкви у Коломиї до Московського патріархату.
4 червня громадські активісти, представники політичних партій, духовенство УГКЦ зібралися під стінами церкви Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Коломиї. Вже за кілька днів у Коломийській міськраді була створена робоча група для вирішення цього питання, а частина вірян заявила про бажання вийти з-під впливу Москви.
Натомість релігійна громада УПЦ Благовіщення Пресвятої Діви Марії подала позов до міського голови Ігоря Слюзаря та начальника Коломийської поліції Остапа Білейчука, вимагаючи від суду визнати дії поліції та міської ради протиправними. Заслухавши справу, суддя прийняв рішення позов задовільнити частково. А також постановив стягнути з поліції та міськради на користь релігійної громади по 1600 грн. судових витрат.
18 жовтня представники УГКЦ відчинили опечатані двері храму, ввійшли досередини й відправили Службу Божу. Наразі під стінами церкви цілодобово чергують активісти, щоб не допустити пошкодження або знищення старовинного храму.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/68790/
