0Сьогодні численна делегація зі Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини, молиться на місці спочинку 366 українців села Павлокома. Таким чином українці демонструють усьому світу, що добре пам’ятають історію, навчені історією і повинні з неї робити висновки.
Про це у Фейсбуці повідомив голова Львівської ОДА Олег Синютка, інформує ZIK.
«Тільки тоді, коли ми будемо єдині, сильні, нас будуть поважати і рахуватись з нами», – написав Синютка.
Голова ЛОДА закликав поляків впорядкувати місця спочинку усіх українців, що поховані на території нинішньої польської держави. «Пам’ять про невинно убієнних викарбувала не лише на камені, а у наших споминах та серцях», – додав очільник Львівщини.
Як відомо з історії, у ці дні у 1945 році відділ польської Армії крайової під керівництвом поручника Юзефа Біса (псевдо-»Вацлав») разом з групами навколишніх польських сіл напали на село Павловому. Підрозділи польської армії крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о. Володимиром Лемцьом. Не вбивали хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувались лише 36 українців.
Людей зганяли до місцевої церкви (від неї тепер залишилася лише дзвіниця), яка послужила збірним пунктом призначених на знищення. Із церкви чоловіків, жінок і дітей виводили до трьох викопаних ям і там розстрілювали. Загинув і місцевий парох о. Володимир Лемцьо, а храм знищили. Три великі ями, наповнені тілами вбитих, стали їхніми спільними могилами. Місцеві римо-католики 1965 р. зруйнували павлокомську церкву до останньої цеглини.
За злочин у с. Павлокомі польського поручника Юзефа Бісса, якого вважають одним з організаторів нападу, комуністична польська влада засудила до 3 років ув’язнення.
Суперечки щодо питання встановлення пам’ятника жертвам Павлокоми, а особливо, щодо напису на ньому, тривали досить довго. Рішення тривалий час блокували мешканці села. Нарешті 13 травня 2006 року у Павлокомі відбулося урочисте відкриття пам’ятника, у якому взяли участь президенти України та Польщі – Віктор Ющенко і Лех Качинський. На кам’яному хресті (за первісним задумом це мала бути фігура жінки з дитям на руках, але поляки не погодилися) написано: «Вічная пам’ять 366 жертвам, трагічно загиблим 1–3 березня 1945 року в селі Павлокома». На жаль, не вказано, що вбиті були українцями і від чиїх рук вони «трагічно загинули».
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/state/national_religious_question/74928/
