12
Світлини автора і Олександра Ласкіна, УКУ
Літня школа «Постать Патріарха Йосифа Сліпого в контексті міжнародних церковних і політичних відносин» відбулася у Римі 8-16 липня 2017 року. Спільна мета – прагнення краще пізнати особу і спадщину Патріарха Йосифа та представити результати своїх пошуків у цьому напрямку – зібрала понад 20 науковців і журналістів з Айхштета (Німеччина), Антверпена (Бельгія), Запоріжжя, Івано-Франківська, Києва, Львова, Полтави, Тернополя, Ужгорода та Харкова, з Риму та університету Нотр-Дам (США).
Упродовж тижня учасники літньої школи взяли участь у п’ятьох семінарах і одному круглому столі, в яких самі були доповідачами й дискутантами. Заслухали ґрунтовні лекції про життя й діяльність Йосифа Сліпого і відвідали місця, пов’язані з перебуванням Глави УГКЦ в Італії, зокрема Ватикан, монастирі у Гроттаферрата й Кастель-Гандольфо, а ще – бенедиктинський монастир у Субіяко, закладений засновником західного монашества св. Бенедиктом Нурсійським.
Щодня науковці і журналісти брали участь у богослужіннях в соборі Святої Софії на Via Boccea. Цей храм, зведений Йосифом Сліпим у 1967-1969 роках, представив керівник Секретаріату Глави УГКЦ у Римі і віце-ректор собору о. Андрій Солецький. Він же пояснив глибоку богословську символіку собору, спрямовану на вираження Премудрості Божої Софії. Також учасників літньої школи гостили у Римі отці василіяни. Саму ж школу організували Інститут історії Церкви та Інститут св. Климента-Папи Українського Католицького Університету і Товариство «Свята Софія» в Римі. Таким чином властиво наукова частина школи тісно переплелася з паломницькою.
«Відгукуючись на рішення Синоду єпископів УГКЦ і постанову Верховної Ради України – першу такого роду в її історії – про вшанування 125-річчя Йосифа Сліпого, ми запропонували цілу низку заходів як в Україні, так і за її межами, щоб донести спадщину Патріарха Йосифа до якомога більшої кількості людей і, я би сказав, сердець, – говорив на відкритті літньої школи проректор УКУ д-р Олег Турій. – Є нагода скористатися з того, що у нас є ще ті, які пам’ятають Патріарха Йосифа, які співпрацювали з ним, як отець Іван Дацько і владики Гліб Лончина та Борис Ґудзяк. Ми маємо також досвідчених науковців, які вивчали ті чи інші аспекти діяльності Великого Патріарха. А на літню школу до Риму ми запросили ще й молодих дослідників з різних наукових осередків, які отримали унікальну нагоду представити свої напрацювання та обговорити їх у живому діалозі зі старшими колегами».
Отож, серед спікерів були о. Андрій Михалейко із лекцією «Між Сталіном та Гітлером. Йосиф Сліпий та виклики тоталітаризмів у період Другої світової війни (1939-1945)», о. Іван Дацько із лекцією «Етнарх поневоленого народу і речник Вільної України», Мирослав Маринович із лекцією «Терни на шляху до зірок: кредо і доля» та о. Юрій Аввакумов із лекцією «Йосиф Сліпий та дискусії щодо еклезіальної ідентичності УГКЦ».
Отець Іван Дацько, який був безпосереднім секретарем Блаженнішого Йосифа упродовж 1976-1984 років, охоче ділився своїми спогадами про патріарха як особистість, про його мрії, смаки та риси характеру.
«Направду він був мужем молитви. Він з Богом розмовляв! Він любив історію і мистецтво. Любив науку, дискусію і дебати, – каже о. І. Дацько. – Його хобі – збирання, колекціонування. Любив звірят… Яких світових політиків він цінував? Найперше Конрада Аденауера, якого знав ще з часів перед війною. Цінував генерала Де Голя, Вінстона Черчіля. Останнього – передусім як візіонера. Цінив Робера Шумана, Альчіде де Гаспері. Патріарх Йосиф листувався з численними світовими лідерами. Також з ним листувався Солженіцин…»
Зрештою, кожен учасник літньої школи міг дізнатися у о. Дацька деталі життя й діяльності Йосифа Сліпого, які його чи її цікавлять – секретар Патріарха охоче розкривав сторінки історії УГКЦ та її Глави. Також на основі власного досвіду ув’язнень радянських часів аналізував шлях Патріарха Йосифа «крізь терни до зір» – таке гасло вміщене на владичому гербі Йосифа Сліпого – проректор УКУ і дисидент часів СРСР Мирослав Маринович.
«У всі епохи, як видається, та система (тоталітарна машина Росії/СРСР – прим. ред.) видає одні і ті самі “підручники для катування”, – звертає увагу М. Маринович. – Беремо ми царські часи, радянські, чи сучасні, представлені подіями у Криму, наприклад, – “підручники” одні і ті ж.»
А тому й досвід Патріарха Йосифа, здобутий в його опорі тоталітарній машині, чітко перегукується із теперішністю та може бути корисний українцям, які все ще прямують шляхом до своєї свободи. Серед інших тез, представлених М. Мариновичем для роздумів під час школи, – «лінія поміж добром і злом проходить не через національність, а через серця»; «тоталітарна машина прагнула розчавити людей і багато із них робилися маленькими, щоб загубитися, пройти між її шестернями»; «“Блаженні переслідувані за правду” – ось звідки ця сила опору. Але вона не дається назавжди. І людина має бути достатньо смиренною, щоб прийняти це».
Серед підготовлених учасниками літньої школи тем були джерелознавчі, історичні, богословські й присвячені вивченню образів Патріарха Йосифа та всієї УГКЦ у медіа. Так, Володимир Бірчак із Києва представив доповідь «Від папської булли до особистих листів – невідома документальна спадщина Йосифа Сліпого у матеріалах кримінальних справ». Світлана Гуркіна зі Львова виступила з дослідженням «Кир Йосиф Сліпий та о. Йосиф Кладочний – до історії взаємовідносин». Темою Ніни Поліщук зі Львова стало «Життя релігійних громад в системі ГУЛАГу: приклад Патріарха Йосифа Сліпого». Тема с. Андреї Маслій з Івано-Франківська – «Співпраця митрополита Йосифа Сліпого з чернечими спільнотами УГКЦ (1945-1963 рр.)». Сестра Дарія Турків із Риму представила колегам-науковцям результати свого дослідження «Роль сестер Чину св. Василія Великого у житті та діяльності Блаженнішого Йосифа Сліпого, 1963-1984».
Діяльності Патріарха Йосифа уже після звільнення та висилки з СРСР (бо він хотів залишитися з вірними) також присвятили осібний блок досліджень. Серед них – Світлана Штука із Тернополя з темою «Пастирські візити патріарха Йосифа Сліпого, 1967-1973», Катерина Будз із Києва – «Митрополит Йосиф Сліпий та “унійний” чинник у ватикансько-московських взаєминах 1960-х рр.», о. Михайло Михайлець із Ужгорода – «Ostpolitik Ватикану крізь призму поглядів патріарха Йосифа Сліпого». Володимир Мороз із Тернополя підготував дослідження на тему «Відносини Патріарха Йосифа Сліпого з Папою Іваном Павлом ІІ та префектом Конгрегації Східних Церков Владиславом Рубіном у 1978-1984 рр.», а Микола Міщенко з Риму – «Синодальна діяльність Блаженнішого Йосифа Сліпого у Римі: канонічно-історичний аналіз».
Низка доповідей, виголошених під час літньої школи-2017, стосувалася патріархального руху УГКЦ. Так, Андрій Яремчук із Чернівців досліджував «Роль кир Йосифа Сліпого на міжнародній арені у процесі руху за Патріархат УГКЦ», Анатолій Бабинський зі Львова – тему «Патріарх Йосиф Сліпий і початки Патріярхального руху в США», о. Руслан Піх з Антверпена – тему «Питання Патріархату та реакція бельгійського греко-католицького духовенства на прикладі редемпториста о. Лаврентія Купе та генерального вікарія апостольського візитатора о. Данила Дзвоника».
Окремої уваги заслуговують і дослідження Андрія Домановського з Харкова «“Візантинізм” очима Патріарха Йосифа Сліпого: до образів “Візантії” у дискусії між “візантиністами” і “латинізаторами”», Ігоря Сердюка із Полтави «Андрей Шептицький та Йосиф Сліпий як лідери, котрі об’єднують» і Вікторії Терещенко із Полтави «Моральний імператив патріарха Йосифа Сліпого як альтернатива радянській ментальності». Тему «Образ Патріарха Йосифа та його візуалізація у теледокументалістиці» представила у Римі журналістка Ольга Вакало із Запоріжжя.
Показово, що літня школа зацікавила і частину українців, які проживають у Римі – люди прийшли на її відкриття 8 липня. Зрештою, організатори літньої школи заохочують учасників як ґрунтовно досліджувати розпочаті теми, так і популяризувати здобуті знання.
«Я дуже заохочую вас усіх – продовжуйте, продовжуйте ту роботу», – резюмував ректор УКУ о. Богдан Прах.
