6
Синодали заслухали повідомлення патріарха Філарета про створення Російською Православною Церквою комісії для ведення діалогу – у відповідь на звернення глави УПЦ КП до предстоятеля та єпископату РПЦ від 16 листопада 2017 р. У повідомленні зазначається, що до патріарха Філарета "через священиків УПЦ Київського Патріархату надійшла пропозиція від Першоієрарха РПЦЗ (Московського Патріархату) митрополита Нью-Йоркського і Східноамериканського Іларіона (Капрала) виступити посередником у питанні примирення між Російською і Українською Церквами". Наслідком цієї пропозиції стало створення комісії РПЦ для ведення діалогу з представниками УПЦ КП.
Синод УПЦ КП схвалив позицію патріарха Філарета "щодо необхідності ведення діалогу з РПЦ для досягнення примирення між Українською та Російською Церквами, відновлення молитовного і євхаристійного спілкування, як це належить між Помісними Православними Церквами, та для визнання з боку РПЦ автокефалії Помісної Православної Церкви в Україні – Київського Патріархату".
Як зазначається у рішеннях Синоду УПЦ КП, "така позиція повністю відповідає попереднім рішенням Помісних і Архієрейських Соборів УПЦ Київського Патріархату, постановам Священного Синоду, направленим на підставі цих рішень численним зверненням до Московського Патріархату, в яких протягом тривалого часу Київський Патріархат закликав та закликає Московський Патріархат до припинення ворожнечі, примирення, відновлення молитовного і євхаристійного спілкування, як це належить між Помісними Православними Церквами, та до визнання автокефалії УПЦ КП".
Враховуючи це, Синод УПЦ КП "погодивися на ведення діалогу з Російською Православною Церквою". Щоправда, Синод УПЦ КП поки що не створив комісію для участі у такому діалозі.
Водночас метою ведення діалогу зазначено, зокрема, "визнання Московським Патріархатом, як однією з Помісних Автокефальних Православних Церков, автокефалії Київського Патріархату, як Помісної Української Православної Церкви", а "з канонічних та пастирських причин входження УПЦ Київського Патріархату в будь-якій формі у адміністративну структуру Московського Патріархату є неможливим і не є предметом діалогу".
У діалозі з РПЦ ухвалено "керуватися Священним Писанням і Переданням, вченням Святих Отців, канонічними правилами та історичними прецедентами, документами Київського Патріархату, зокрема документами Архієрейських Соборів УПЦ КП: Історико-канонічною Декларацією «Київський Патріархат – Помісна Українська Православна Церква» (2007 р.), Соборним словом «Про Помісну Українську Православну Церкву – Київський Патріархат» (2010 р.), Заявою «Про деякі питання канонічного положення Київського Патріархату та шляхи подолання церковного розділення» (2016 р.)".
З метою роз’яснення позиції УПЦ КП у справі діалогу з РПЦ опублікувано відповідне звернення Синоду УПЦ КП до пастви і українського народу.
Іншим своїм рішенням Синод УПЦ КП дав оцінку внесеним змінам до статуту РПЦ і "висловив жаль з приводу звуження прав самоуправління Митрополії Московського Патріархату в Україні (УПЦ МП)", бо це "є перешкодою на шляху подолання церковного розділення та утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви".
Відзначається, що предстоятель та архієреї УПЦ (МП) "не змогли відстояти наявні у них права, отримані ще у 1990 р. за наполяганням Митрополита Київського і всієї України Філарета (нині Патріарха) і допустили їхнє звуження".
Синод "констатує, що декларування Статутом РПЦ перебування керівного центру УПЦ МП в Києві не відповідає дійсності, заперечується змістом самого Статуту і фактами церковного життя. Насправді головний керівний центр для УПЦ МП і надалі знаходиться у Російській Федерації, яка є країною-агресором щодо України".
Серед інших рішень Синод УПЦ КП створив ліквідаційну комісію для завершення юридичної процедури об’єднання Тернопільської та Тернопільсько-Бучацької єпархій, виключив священиків Дмитра Кулічковського і Василя Боцвінчука зі складу УПЦ Київського Патріархату за дисциплінарні порушення, заслухав звіти єпископів про закордонні візити у жовтні-листопаді 2017 р. і т. ін.
