6
За останні два тижні лютого в Ісламських культурних центрах (ІКЦ) країни подібні пройшли семінари в Києві 17 лютого і в Харкові — 25-го.
Сказане сімейним психологом Ріфатом Сабітовим і шейхом Хайдаром аль-Хаджем на семінарі «Дитина не хоче вчитися: що робити?» в Києві можна стиснути до однієї фрази: «Не намагайтеся прожити життя своїх дітей замість них!».
Поради психолога стосувалися світських аспектів життя і змусили батьків замислитися над простими питаннями: чи справедливо позбавляти дитину її життя і використовувати її для задоволення нереалізованих амбіцій дорослих? Чому малюка дорікають відсутністю інтересу до плавання, шахів, іноземних мов і декоративно-прикладного мистецтва, якщо його записали на них тільки для того, щоб він утілив мрії батьків про ці гуртки? Чи буває щастя з примусу?
Ще один важливий аспект, на якому наголошувалося: дитина повинна розуміти, навіщо вчиться, що це їй дасть у майбутньому. Діти не роблять нічого «на зло», поки не навчаться цьому у дорослих. Саме ті батьки, які добре знають своє чадо, здатні підібрати ключ до його натхнення і мотивації, або ж, навпаки, навіки його перекрити.
Під час семінару йшлося і про те, що усвідомлення цінності себе як особистості і власних інтересів формується в сім’ї. Шейх Хайдар аль-Хадж посилався на Коран і хадиси, але говорив в основному про те, що можна бачити щодня. Він зазначив, що діти не стають «неконтрольованими» спонтанно — вони лише відтворюють поведінку. Чи можна сподіватися, що дитина буде поважати мечеть як місце поклоніння, якщо з ним про це ніколи не говорили вдома, або якщо він не бачив прикладів такої поведінки від батьків?
"Часто батьки, намагаючись виховати в дитині щедрість і співчуття, досягають мало не зворотного ефекту, коли щоразу в конфліктній ситуації стають не на її бік, навіть не розібравшись, що сталося. Забрали іграшку? — нехай пограють, ти ж не жадібний… Чому ж таки не проявити повагу, не спробувати спочатку зрозуміти позицію своєї дитини? Допоможіть усвідомити емоції, сформулювати на словах, що вона відчуває і з яких причин, а вже потім вирішуйте ситуацію. Все одно в стані емоційного збудження малюк просто не почує ваших повчань, — вчили учасників семінарів. — І, звичайно, не можна підривати віру дитини в себе, коли у неї щось не виходить. Навпаки, підбадьорте, переконайте, що завжди готові підтримати і допомогти. Часто батьки ламають волю дітей, а потім, коли ті вже дорослі, скаржаться на брак у них вольових якостей, але звідки взятися цим якостям, якщо не закладені основи для їх виховання?"
Психолог також порадив, як вибрати дитячий садок або школу, оскільки колектив, в якому дитина перебуватиме більшу частину дня, дуже на неї вплине.
Говорили і про шкоду гіперопіки. З одного учня шкільного віку, який відвідує уроки Корану, батьки знімають куртку, шапку, навіть взуття, і шейх завжди від цього відмовляє. Він порадив визначити сфери відповідальності дитини, з урахуванням її віку, і не робити все за неї до повноліття.
Шейх також звернув увагу, що дітей варто залучати до ухвалення рішень, пояснюючи їм причини тих чи інших правил або змін у житті. Зауважувалося, що треба прислухатися до їхньої думки, але не впадати в крайнощі, потураючи кожній примсі.
Перегукуючись з попереднім лектором, шейх Хайдар підкреслив: дитині надзвичайно важливо знати, що вона може прийти до батьків зі своєю проблемою, і її почують — тому що захочуть почути.
Про те, як важливо прислухатися до дитини і вміти будувати з нею діалог, говорили і в Ісламському культурному центрі м. Харкова. Практичний сімейний психолог Ріфат Сабітов та імам запорізької мечеті Мухаммад Мамутов захід почали з читання сури «Лукман», де батько наставляє сина.
Шейх Мухаммад зупинився на окремих моментах. По-перше, Лукман звертається до свого сина з повагою, що дає дитині відчути близькість до батьків. Наприклад, коли дитина хоче показати свій малюнок, варто відволіктися і приділити їй увагу. На жаль, коли діти потребують уваги, батьки часто «підміняють» себе гаджетами, але не треба дивуватися, що тоді з ними у дитини буде більш міцний зв’язок, ніж з мамою і татом.
Шейх Мухаммад нагадав, що виховання дитини необхідно починати з віри в Бога. Перед тим, як вчити дітей молитися, віруючі повинні дати їм зрозуміти, навіщо і заради кого ці молитви.
Не оминули і тему труднощів підліткового періоду. Проблеми починаються тоді, коли більш доросла дитина шукає коло спілкування, де почуватиметься безпечно, де її розумітимуть.
Якщо дитина в чомусь винна — треба вирішити проблему разом, проте не принижуючи, не докоряючи, а просто з повагою пояснити причини ситуації, вказати, в чому саме була помилка, щоб це стало для дитини уроком, і при цьому вона не втратила віри у себе і довірливого зв’язку з батьками, наголошувалося на семінарі.
