6
Через те, що у радянський час Донбас був максимально позбавлений релігії, нові церковні рухи та протестантські течії отримали найбільший вплив уже за часів незалежної України. Тому, коли почався збройний конфлікт на Донбасі, саме протестантські організації почали протистояти «русскому миру», який туди зайшов. Адже, могли почуватися вільно лише в Україні.
Про це в ефірі інтелектуально-політичного ток-шоу «Гра у класику» з Сергієм Рахманіним на телеканалі ZIK розповів керівник Департаменту у справах релігії Міністерства культури Андрій Юраш.
«У 1990 році Інститут соціології вперше проаналізував до яких релігій мають приналежність українці. З‘ясувалося, що домінували громади УПЦ в єдності з Московським Патріархатом. Але, попри це, більшість населення сказала, що вони все ж вірні Київському Патріархату», – розповів Юраш.
На його думку, тенденція не лише не змінилася, а й поглибилася. Мовляв, у 2014 році було проведено близько десяти різних досліджень, які показали, що серед «православних» стало у два з половиною рази більше тих, хто себе поєднує із Київським Патріархатом. Відповідно, на стільки ж зменшилась кількість тих, хто бачить себе у єдності із Московським Патріархатом.
«Беззаперечно, це є тенденцією. Адже мало хто усвідомлює свою реальну конфесійну приналежність, тим більше, що Церква називається – Українська Православна. Тому, зараз люди намагаються навести лад зі своїми конфесійними пріоритетами до реалій їхнього щоденного церковного життя. Через це відбувають переходи із однієї юрисдикції у іншу», – переконаний експерт.
Також він торкнувся теми Криму та Донбасу, які, за його словами, у радянський час були двома найменш релігійними регіонами.
«У радянський час у Криму було 14 парафій Московського Патріархату, хоча лише у Львові діяло аж 16. Львівська єпархія мала у 1988 році 1007 храмів, на відміну від Криму, який за населенням був більшим за Львівську область, але мав менше храмів. Та ж сама тенденція спостерігалась і на Донбасі, адже цей регіон був максимально позбавлений релігії. Та, коли почали відкривати церкви, туди активно увійшли радикальні православні рухи», – розповів Юраш.
Він наголосив, що в інших регіонах держави немає такого пошанування культу царя Миколи ІІ та царської сім’ї, як це є на сході України. Таке ж можна вважати однозначним атрибутом «великоросійської державності» і елементом «русского мира».
«На Донбасі є свята та храми, присвячені царській родині. Також організовують хресні ходи для їх вшанування. Це можна вважати однозначним атрибутом великоросійської державності і елементом «русского мира», – вважає Юраш.
Також він зауважив, що саме протестантські церкви та організації стали основою опору тому «русскому миру», який зайшов на Донбас.
«Уже за часів Незалежності на схід України зайшли і нові релігійні рухи та протестантські течії. Загалом, в державі не було регіону, де ці впливи стали б настільки потужними. Тому саме протестантські Церкви та організації стали опором тому «русскому миру», який туди зайшов. Ці організації розуміли, що їхній розвиток, вільне існування та процвітання можливе лише в умовах реальної свободи, яку їм може дати лише Україна. Через агресію на сході було навіть вбито двох пасторів і двох парафіян у Слов’янську, а також – забрано десятки храмів», – наголосив він.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_society/70093/
