9
Пурим – дуже особливе, найвеселіше свято в юдаїзмі, що символізує радість народу, який врятувався від загибелі.
Згідно з переказами, Аман, улюбленець перського царя Ахашвероша, забажав знищити єврейський народ за те, що єврей Мордехай не захотів стати перед ним на коліна. Обманом вельможа переконав царя підписати указ, що дозволив би йому втілити підступний план. Щоб визначити день для кривавого вбивства, Аман кидав жереб, «пур» — саме звідси й походить назва свята. А врятувала євреїв хоробра цариця Естер, дружина Ахашвероша і племінниця Мордехая. Вона повідала царю про плани Амана і переконала його дозволити юдеям захищатись.
Згідно з юдейським календарем, свято наступає 14 числа місяця адара і закінчується наступного дня. В 2018-му році ці дати припали на 28 лютого та 1 березня.
Візначили Пурим і у Волинській обласній релігійній общині прогресивного юдаїзму. Її виконавчий директор, Сергій Швардовський, розповів: «Пурим – цілковито особливе свято, під час якого в общині можна робити все, що завгодно, а в пуримшпілі (святковій карнавальній виставі) навіть відобразити конкретних людей та їхні риси. Можна абсолютно все, без винятку і хоч би навіть перевернути усе з ніг на голову. Навіть слова: «Хай буде проклятий Аман!» і «Хай буде благословенний Мордехай!» переплутуються і це дозволено лише в цей день. Чоловік може одягнути жіночий одяг, що заборонено нам законами Тори, але цього дня – можна».
«Цього року Пурим випав на робочий день і оскільки ми, на жаль, не можемо узяти вихідний, то відсвяткували традиційною службою 1 березня, читали книгу Естер, були подарунки і частування, — продовжує пан Сергій. — Саму виставу перенесли на вихідний день, щоб якомога більше людей змогли її подивитися. Ми дотримались також традицій «мішлоах манот» («посилки частувань»), тобто розсилання солодкої випічки та «матанот лавьєонім» (допомоги бідним). Цих традицій дотримуються усі общини».
Особлива частина Пуриму – традиційна комедійна вистава, пуримшпіль, присвячена історичним подіям. Сергій Швардовський розповідає: «Ми святкуємо Пурим інакше, ніж в общинах ортодоксального юдаїзму. В пуримшпілях дозволяємо собі відходити епізодично від історії, хоч і не змінюємо концептуально сюжетної лінії. Традиція нашої общини — брати сюжетні лінії з фільмів і показувати їх як події Пуриму. Наприклад, події цьогорічного спектаклю не зовсім пов’язані з Пуримом. Ми поєднали сюжет із фільмом «Собака на сіні». 7 років тому Валентина Тумаркіна поставила цей спектакль, але в процесі роботи до основи ми завжди додаємо щось нове».
Сюжет пуримшпилю завжди один, адже історія не переписується. Проте варіювати його можна. «Ми, наприклад, використовували і варіації, окрім «Собаки на сіні», на п’єси «За двома зайцями», «Формула кохання», «Ах, водевіль, водевіль», «Труфальдіно із Бергамо». Проте Ахашверош, Мордехай, Аман, Естер – незмінні персонажі».
Тетяна Плотнікова, виконавиця однієї з ключових ролей пурімшпілю, клоуна, каже: «Це – дуже важливий персонаж, бо вистава обов’язково має бути смішною, веселою, це жарти і комічні ситуації. Потрібно створити настрій, запалити публіку. Під час Пуриму взагалі прийнято переодягатись, одягати маски, свято може бути й маскарадом».
В сюжеті пуримшпілю, який артисти-волонтери представили глядачам на сцені Волинського центру прогресивного юдаїзму, не обійшлося без кохання. Цар Ахашверош та його придворний Аман закохуються в прекрасну Естер. Юдейка стає дружиною царя, але Аман не полишає намірів її спокусити, а між тим і знищити юдеїв. Проте підступні наміри придворного Естер викриває і рятує свій народ від загибелі.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/holidays_and_customs/70348/
