0
У розділі "Свобода релігії або переконань" зазначається, що "Упродовж звітного періоду УВКПЛ задокументувало шість нападів на храми Української православної церкви Московського патріархату. Наприклад, 5 серпня 2018 року в Одесі на вхідних дверях трьох храмів були написані слова «Відділення ФСБ»1. Поліція порушила кримінальні справи за двома з цих інцидентів".
Також на Донбасі "на території, контрольованій обома «республіками», процедури обов’язкової реєстрації всіх релігійних організацій обмежують свободу релігії та переконань і викликають занепокоєння щодо безпеки парафіян". Зазначається, що 21 червня у Донецьку закрили єдину діючу мечеть. "У приміщенні був проведений обшук, вилучено релігійну літературу, а двох парафіян-мусульман допитали та змусили підписати зобов’язання не залишати територію, яка контролюється «Донецькою народною республікою»".
У Криму, зазначає УВКПЛ, "продовжувалося судове переслідування за обвинуваченнями, пов'язаними з тероризмом, мусульман, підозрюваних у членстві в радикальних організаціях та групах. У травні 2018 року УВКПЛ зафіксувало три нові випадки затримання чоловіків із числа кримських татар, обвинувачених Російською Федерацією в приналежності до «Хізб ут-Тахрір». Загалом із початку окупації щонайменше 33 мешканці Криму були заарештовані за ймовірні зв'язки з радикальними мусульманськими групами, а чотирьох із них було засуджено".
У звітному періоді ще десятеро осіб, обвинувачуваних у членстві у «Хізб ут-Тахрір», перебували під судом у Ростові-на-Дону (Російська Федерація), чим порушено міжнародне гуманітарне право, яке забороняє примусове переселення осіб, що перебувають під захистом, з окупованої території незалежно від мотиву.
У більшості випадків, задокументованих УВКПЛ, обвинувачення проти мусульман основувалися на змісті розмов між ними, під час яких вони обговорювали розвиток подій у світі, релігійні праці, мусульманську культуру та застосування законів шаріату. У жодному з відомих УВКПЛ випадків влада Російської Федерації не представила ніяких достовірних доказів того, що обвинувачені закликали до застосування сили, порушення громадського порядку або участі у незаконній діяльності в Криму. УВКПЛ нагадує, що свобода сповідувати релігію або переконання може підлягати лише тим обмеженням, які встановлено законом і які є необхідними для охорони суспільної безпеки, порядку, здоров'я і моралі, так само як і основних прав та свобод інших осіб.
УВКПЛ робить, зокрема, висновки:
"124. У Криму Уряд Російської Федерації як окупаційної держави продовжував порушувати свої зобов’язання, передбачені міжнародним гуманітарним правом, стосовно прав людини та основоположних свобод, перш за все через дискримінаційну практику та ретроактивне застосування законів окупаційної держави, які порушують право людини на житло, свободу релігії, свободу слова і свободу об’єднання.
...
126. УВКПЛ відзначає стійку безкарність за пов'язані з конфліктом порушення прав людини в Україні. У цьому відношенні УВКПЛ нагадує, що Уряд України несе головну відповідальність за розслідування порушень права на життя, свободу і особисту недоторканність, скоєних на його території, й за відповідне судове переслідування, і невиконання цієї вимоги може становити окреме порушення статті 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права".
