3
"Радіо Свобода", 24 травня 2019
На 5-6 липня 2019 року у Ватикані з ініціативи Папи Римського Франциска заплановано зустріч із главою, митрополитами, єпископами Української греко-католицької церкви. Також у розмові братимуть участь і кардинали, які займаються питаннями України. З офіційних джерел відомо, що Святійший Отець хоче висловити свою близькість із УГКЦ. З неофіційних повідомлень припускають, що під час зустрічі мова йтиме, зокрема, про надання УГКЦ статусу патріархату і справу беатифікації митрополита Андрея Шептицького. Чому ці питання є важливими для греко-католиків?
На сьогодні офіційно невідомо, які саме питання будуть обговорюватися під час зустрічі Папи Франциска і духовенства УГКЦ. Однак для Ватикану це буде нагода детальніше дізнатись про життя української церкви, потреби і ті виклики, які є на сьогодні, зазначають релігійні експерти. Тобто, кожен митрополит і члени Постійного синоду УГКЦ матимуть нагоду особисто розповісти Святішому Отцю про ситуацію у Церкві і державі, яка підтримка на сьогодні потрібна УГКЦ.
Папа Римський і воїни ЗСУ. Ватикан, 22 травня 2019 року
Трішки інтриги до цієї зустрічі додав Апостольський нунцій в Україні, архієпископ Клаудіо Ґуджеротті, який під час богослужіння в Патріаршому соборі УГКЦ в Києві зазначив, що «Папа має ще більшу підтримку для УГКЦ. Я говорю це вам спеціально, аби пробудити у вас зацікавлення. Поки що не можу сказати більше. Думаю, невдовзі буде опубліковано те, що Папа хоче зробити».
Тим часом ватиканські медіа прогнозують, що під час зустрічі зі Святійшим Отцем мова йтиме про три дуже важливі питання для УГКЦ: надання статусу патріархату, беатифікація митрополита Андрея Шептицького і обговорення можливого візиту в Україну Папи Франциска.
Тема статусу патріархату УГКЦ дискутується роками.
Для греко-католиків це було б виконання заповіту митрополитаЙосипа Сліпого, який у 1963 році звертався до Папи Павла VI з проханням щодо надання статусу. Митрополит Йосип Сліпий заповідав вірним: «Моліться, як дотепер за Патріарха Києво-Галицького і всієї Руси, безіменного і ще невідомого. Прийде час, коли всемогутній Господь пришле його нашій Церкві і оголосить його ім’я».
З листом до Ватикану звертався і кардинал Любомир Гузар у 2004 році, наголосивши, що «патріархат – це не є самоціль, це є дорога. Остаточною метою є розквіт і повне життя Київської Церкви».
Як і питання надання патріархату, так і справа беатифікації (проголошення новомучеником Церкви) митрополита Андрея Шептицього (1865-1944 роки життя) не вирішується роками. Процес беатифікації триває з 1958 року. Двічі він призупинявся під тиском одного з кардиналів. Двічі справу поновлювали завдяки свідченням єврея Курта Левіна, якого у роки німецької окупації у Львові врятували брати Андрей і Климентій Шептицькі.
«Тоді у Римі не були зацікавлені у процесі беатифікації митрополита, адже не розуміли українсько-польських відносин. Я на власному прикладі довів праведність життя митрополита, і Папа Іван XXIII відновив процес беатифікації. Для мене митрополит святий, вірю, що процес беатифікації завершиться невдовзі», так сказав Курт Левін в інтерв’ю Радіо Свобода у 2008 році у Нью-Йорку.
Митрополит Андрей Шептицький
Професор Українського католицького університету, історик Ігор Скочиляс має великі очікування від зустрічі Папи Франциска і духовенства УГКЦ 5-6 липня. Оскільки сьогодні Україна, християнство загалом в Європі, опинилось перед великими викликами, а радше на роздоріжжі. Для України, каже професор, дуже важливі питання моральних авторитетів, ідентичності і пошанування української гідності.
«Цей пастирський жест Святішого отця є надзвичайно важливий, тому що він дає відповіді наші зранені очікування і великі сподівання. Процес беатифікації митрополита Андрея Шептицького, на жаль, болючий, драматичний, це питання стосунків українсько-єврейських, українсько-польських. Те, що святіший престол демонструє, що він готовий до цього діалогу, це надзвичайно важливо, бо Андрей Шептицький є нашим духовним і моральним авторитетом, а Україні, як ніколи, потрібні такі постаті, такі світочі, такі мойсеї, як Андрей Шептицький.
Питання патріархату УГКЦ – це питання нашої ідентичності,відчуття, що ми, тобто УГКЦ, є глобальною, вселенською церквою, ми є носієм церкви київської традиції», – говорить професор Ігор Скочиляс. Під час візиту в Україну у червні 2001 року Папа Іван Павло ІІ проголосив новомучениками 27 єпископів, священиків, монахів, мирян греко-католицької церкви, які загинули за віру і свою Церкву. Раніше, у 1996 році, Папа беатифікував 13 пратулинських мучеників (мешканців села Пратулин на Холмщині, яких розстріляли у 1874 році російські солдати).«Я очікую від зустрічі у Ватикані, що це буде торжество історичної справедливості щодо постаті Андрея Шептицького, і УГКЦ загалом, зважаючи на її, без перебільшення героїчне минуле, на її роль консолідуючої в українському суспільстві. З боку істориків, дослідників церкви дуже багато зроблено щодо дослідження постаті Андрея Шептицького. Але щоразу відкриваєш нові епізоди щодо митрополита Андрея і таке визнання з боку Ватикану, насамперед, сприяло б популяризації України.
Я б хотіла, щоб це стимулювало церкву у справі власної популяризації»,– каже фахівець із історії Церкви Наталія Матлашенко.Дуже позитивно оцінюють не лише греко-католики і римо-католики, але й багато православних візит в Україну Папи Франциска. У 2016 році президент Петро Порошенко запросив Папу в Україну.
«Ми мали візит Івана Павла ІІ під час кольчужного скандалу, складних політичних перепетій, протестів. Візит Папи це подія, яка дала поштовх Україні і українцям. Тому це була б дуже значуща подія – візит Папи в Україну», – наголосив Ігор Скочиляс.
Сьогодні перед УГКЦ стоять численні виклики, зокрема це переосмислення місця УГКЦ в новій релігійній конфігурації, яка склалась в Україні, а також те, що Церква протягом останніх трьох десятиліть стала глобальною, яка присутня не лише на теренах Західної України, але й по всьому світі.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/75942/
