9
"Ви є Східна Церква візантійської традиції, а ми є Східна Церква сирійської традиції. Чисельність наших вірних майже збігається. Наша історія зробила нас Церквою – мостом між Сходом і Заходом. Ви також є такою Церквою-мученицею", – продовжив архієпископ Булос Матар.
Верховний архієпископ УГКЦ владика Святослав, представляючи гостя, зазначив, що нещодавно Маронітська Католицька Церква мала відвагу звершити літургійну реформу. Це Церква сирійської традиції, яка через глибоке знання літургії та наявність добрих спеціалістів змогла оживити службу Божу і таким чином серйозно вплинула на інші Церкви сирійської традиції. «Я просив Блаженнішого Бешара Бутроса Раї, Патріарха Маронітської Східної Католицької Церкви, про те, аби він прислав нам свого представника, який міг би розказати, як сьогодні живе ця Церква, та поділитися досвідом їхнього літургійного життя», − сказав предстоятель УГКЦ.
Як розповів архієпископ Булос, Маронітська Церква почала діяти офіційно в VII столітті. «Коли ми утвердилися в Лівані, то він став центром нашої Церкви», − сказав владика Булос.
За його словами, існує різниця між свободою сумління і свободою культу: «Якщо ви маєте свободу сумління, ви можете змінити свою релігію. У моїй країні кожен може змінити релігію, бо в нас існує свобода сумління. Це результат великих жертв нашої Церкви впродовж тисячі років. Я щороку охрещую 25-30 мусульман, які стають християнами, і їх ніхто за це не переслідує. Неділя в нас – вільний день від праці. Наш президент є маронітом. Наша Церква є важливою, бо створює культуру свободи і культуру діалогу між мусульманами і християнами. Крім цього, ми стараємося в ісламських країнах сприяти добрим відносинам». Аби була єдність між маронітськими єпископами, які розкидані по світу, у Церкві вживають одні й ті ж переклади, літургійні тексти, аби «молитва була спільною».
Після виголошеного гостем слова, владика Святослав розповів йому, що в УГКЦ глибоко почитають ліванського святого Шарбеля. Він також наголосив, що єпископи Маронітської Церкви присутні в різних країнах, у різних єпископських конференціях і між ними та єпископами УГКЦ існують добрі стосунки. За його словами, в Лівані є українські віряни, які потребують душпастирської опіки.
Наприкінці Святослав зауважив, що в Лівані існує п’ять католицьких університетів. «Ми повинні вибудувати тісну співпрацю між УКУ і богословськими школами Лівану. Одна наша сестра редемптористка вчиться на доктораті в Лівані і вона поки що одна особа, яку наша Церква відіслала на студії туди. Такий обмін студентами, спільні богословські конференції, спільні пошуки літургійного оновлення між нашими Церквами будуть корисними», − підкреслив глава УГКЦ.
