0
Тривають реставраційні роботи на фасадах будинку на вул. Лесі України, 10 – колишній монастир вірменських бенедиктинок. Основні роботи виконує підрядна організація ПП «Реставратор».
Реставрацію каменя виконують українські і німецькі фахівці за проектом «Муніципальний розвиток і оновлення старої частини Львова» (GIZ). З міського бюджету на реставрацію виділено близько 1,2 млн. грн.
«Цей будинок, на перший погляд, не показний, однак, він збудований ще в кінці 17 ст. Це монастир вірменських бенедиктинок. Він будувався в комплексі ансамблю Вірменського собору і був його невід’ємною частиною. Усі роботи плануємо завершити до кінця жовтня.
При виконанні робіт були свої труднощі. Перше, тут є кам’яний цоколь, викладений з великих кам’яних брил, які, в свій час, ЖЕК малював сажею. Цей шар сажі настільки ввійшов у камінь, що дуже складно було його відчистити», – розповіла Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища ЛМР.
Керує роботами Дірк Брюггеман, експерт з GIZ.
«Ми проводимо реставрацію каменю. Камінь ми замовили полянський, його традиційно використовували у Львові. Ми робимо копії вставок із каменю і потім вони встановлюються в цоколь. Заміняються не всі частини, а лише повністю знищені. Адже, якщо говорити про реставрацію, якою вона має бути насправді, то реставрація не полягає у повній заміні якихось частин, а полягає в тому, щоб замінити те, що повністю знищене, і максимально зберігати те, що маємо. Тому ми заміняємо якомога меншу кількість деталей. Копії виготовляємо за традиційними методами, які історично сформувалися», – розповів Дірк Брюггеман. Про це повідомляє "Львівська газета".
Довідка. Будинок на вул. Лесі Українки, 10 – монастирський будинок, споруджений у 1682 р., на сьогодні архітектурно примикає до ансамблю Вірменського катедрального собору. Будівництво монастиря розпочалося у другій половині XVII ст., після того, як у Львові з’явились вірмено-католицькі монахині.
Приміщенню не щастило у плані вогнестійкості. У 1748 р. відбулась пожежа, яка завдала монастирю шкоди. Наступна нищівна пожежа спалахнула у вірменському кварталі 1778 р., і монастирські приміщення реконструювали у 1779 р.
Монастир вірменських бенедиктинок зафіксовано у податкових книгах 1767 р., де зустрічаємо інформацію про те, що його фасад мав 53 лікті у довжину. Тут також діяла школа.
У 1872 р. знову спалахнула пожежа, яка почалась у монастирській школі. Монастир відбудували у 1873 р. Роботи виконувалися під керівництвом Е. Кьолера. Саме тоді будівля набула сучасного вигляду. Після ІІ світової війни монастир ліквідували, а в його приміщеннях розмістили науково-реставраційні майстерні.
Світлини від "Дивись.info"
