0
В ході обговорення панельних виступів першого дня Конгресу, спільною темою яких був «1918 рік як вихідний пункт для нинішнього кшталту Європи», єпископ Богдан (Дзюрах) пригадав, що для України 1918 рік був роком відновлення державності, - подія, яка відзначається цього року на державному і всенародному рівні. «А водночас сьогодні наш народ змушений знову захищати свою державність і своє право на самостійне існування від російської агресії», - зазначив секретар Синоду УГКЦ. Він назвав дуже сумним для сучасної Європи той факт, що саме 2014-го року, коли увесь світ роздумував над жахіттями, які спричинила Перша світова війна, Росія напала на Україну, окупувала частину її території і донині сіє смерть і руїну на цих землях. «В Європі триває війна, про це не можна забувати» – звернувся з закликом до присутніх представник УГКЦ.
Він навів історичні паралелі, зацитувавши слова з відомого вірша Олександра Олеся: «Коли Україна за право життя. З катами боролась, жила і вмирала… Європа мовчала». «Можливо, за 50 років тут в Берліні проходитиме 57-й Конгрес Реновабіс і учасники будуть дискутувати над тим, як Європа поводилася сьогодні, чи вона мовчала, чи була в стані піднести голос на захист правди, справедливості, свободи, коли в Європі стікав кров’ю 45-мільйонний народ» - зауважив виступаючий.
За його словами, слід відновити справедливість в стосунку до жертви несправедливої агресії. Відтак, коли потоптані права покривдженої особи чи народу будуть відновлені, а кривда – направлена, можна говорити про прощення. Для прощення вистачить однієї сторони. Людина чи народ прощають, бо ненависть, злість, бажання помсти нищать особу і спільноту зі середини. Натомість, каже єпископ, прощаючи ворогові, ми увільняємося від його нищівного панування над нами, ми захищаємо простір власної гідності і свободи. Щойно після цього, і то за умови, що обидві сторони будуть готові зробити крок назустріч, буде можливо говорити про примирення і здійснювати кроки задля нього.
Оскільки примирення – тривалий процес, для нього слід посвятити багато часу, а також виявити велику терпеливість, - висловив свої міркування секретар Синоду єпископів УГКЦ. Пригадуючи вдалий післявоєнний досвід німецько-французького примирення, коли, за свідченнями виступаючих, цього примирення прагнули як еліта, так і народи обох країн, владика Богдан поставив риторичне запитання: «Як можна сподіватися на примирення і наближати час примирення, коли «еліта» сусідньої країни планує і здійснює криваві війни, а 68% її населення підтримує таку політику?». В такій ситуації може помогти лише молитва, благання про Божу милість і Божу благодать, - переконаний владика. Оскільки, остаточно, мир і примирення є даром Божим, представник УГКЦ висловив побажання, щоб учасники Конгресу понесли до своїх країн і Церков оновлений заклик до посиленої молитви за мир і примирення в Європі.
Наприкінці виступу владика Богдан висловив переконання про те, що Європа мусить зробити моральну оцінку і щирий іспит сумління з кровавих злочинів комуністичної системи. Без такого щирого іспиту сумління, на переконання виступаючого, Європа не зазнає спокою, не зможе втішатися справжнім і тривалим миром.
