3
"Радіо Свобода", 07 березня 2019
Фото авторки
Церква Стрітення Господнього у Львові
У Львові виник скандал через бажання релігійної громади храму Стрітення Господнього, яка до 30 січня цього року належала до Української греко-католицької церкви, перейти до Православної церкви України. Але її представники заявляють, що громаду не приймуть. На сакральну споруду роками претендує Римо-католицька церква, і це спричинює конфлікт уже не між РКЦ і УГКЦ, а Ватиканом і ПЦУ. Чому виник скандал? Чи можна вирішити конфлікт діалогом?
На вечірню службу 6 березня у храм Стрітення Господнього, що у центрі Львова, прийшли близько 15 осіб. Переважно всі вірні належать до церковної ради, мають ключ від храму. Більшість із них на чолі із дисидентами, громадськими активістками Іриною Калинець і Стефанією Шабатурою ще у 1998 році домагалась відкриття церкви. У 2002 році релігійна громада домоглась, що пам’ятку архітектури держава їй передала у власність. Згідно з офіційними документами, цей храм у грудні 2002 року був переданий релігійній громаді УГКЦ храму Стрітення Господнього на правах колективної власності. Хоча поруч давні історичні храми перебувають в оренді в релігійних громад чи монастирів.
Вірні зібрались 6 березня на вечірню молитву
Вірні храму Стрітення Господнього все ще називають себе «греко-католиками». Хоча 30 січня цього року Львівська митрополія УГКЦ ліквідувала парафію у цьому храмі. 22 лютого громада оголосила про збори і 3 березня ухвалила рішення про перехід до Православної церкви України. На зібрання не прийшли представники влади, але були присутні єпископ і священик ПЦУ, які до об’єднання православних церков, належали до УАПЦ.
Представники релігійної громади розповіли Радіо Свобода, що вони обурені рішенням УГКЦ про ліквідацію парафії і три місяці не мають священика у храмі. Запрошували отців самостійно, щоб відправили богослужіння.
«Я тепер тут ключником працюю. Ми дали згоду перейти в ПЦУ, а що нам робити, якщо нас відцурались? Ми сюди стільки вклали грошей і праці, чого маємо звідси йти. Ми прийняли римо-католиків сюди з відкритим серцем, а вони нас хочуть вигнати», – розповів Микола Омельченко.
«Нас цькують, переслідують, віддають польській церкві. Священика забрали, шпигують, хто тут править. Ми хочемо залишитись у цій церкві, яку будували. Ірина Калинець і Стефанія Шабатура писали і домагались цього храму. Ми ніяких канонів не порушили. Все зроблено за наші гроші. Тут був склад, голі стіни», – каже вірянка, яка відмовилась представитись.
Перед вечірнім богослужінням
Храм Стрітення Господнього розташований поруч Палацу римо-католицьких єпископів. Будівлю у 2001 році, під час візиту Святішого отця держава передала Львівській архідієцезії РКЦ. Також Апостольський престол затвердив рішення Львівських митрополитів двох обрядів про повернення храму Стрітення Господнього РКЦ, але релігійна громада з цим не погодилась, і тому з 2002 року греко-католики і римо-католики почергово відправляли у церкві Стрітення. Так було до 2018 року. Увесь час римо-католицьке духовенство вимагало віддати їм храм. Торік у листопаді громада забрала ключ від церкви і не впустила більше туди римо-католиків.Львівський митрополит УГКЦ Ігор (Возьняк) відкликав священика з цієї церкви. А 30 січня видав декрет про ліквідацію парафії УГКЦ в храмі Стрітення.
«Оскільки ситуація почала набирати зовсім інших обертів, ми не хочемо бути втягнені в чужий конфлікт, тому ми зліквідували цю парафію. УГКЦ виконала свою місію. Некоректно говорити, що до ПЦУ перейшла парафія УГКЦ. До ПЦУ приєдналась громада людей, яка має сакральну споруду і бажає, аби у ній служили священики ПЦУ. Головним каменем спотикання стала сакральна споруда, а радше питання власності», – пояснив позицію Львівської митрополії УГКЦ синкел Юстин (Бойко).
Керівник релігійної громади Ігор Барановський обурений рішенням про ліквідацію парафії.«Починаючи з 2002 року тут почався конфлікт, щоб УГКЦ церкву передала РКЦ. А коли Львівську митрополію РКЦ очолив Мечислав Мокшицький, то він завжди говорив, що ми «вкрали цей храм, захопили і що це незаконно, бо вони збудували». Ми перебивались без священика і вирішили приєднатись до ПЦУ. Я бачу в цьому позитив», – каже Ігор Барановський.
Іконостас громада встановила за власні гроші
Хоча громада оприлюднила рішення про перехід до ПЦУ, але офіційної заяви Православної церкви щодо ситуації немає, як і немає рішення у журналі засідання Священного синоду ПЦУ від 4 березня з цього питання. Чому на зборах громади був присутній архієрей Дрогобицько-Самбірської єпархії ПЦУ архієпископ Яків (Макарчук) і ще православний отець Михайло, якого владика представив громаді як такого, що відправлятиме у храмі, керуючий Львівською єпархією ПЦУ владика Макарій (Малетич) зазначив Радіо Свобода, що вивчає ситуацію.
Отець, який відправляв службу 6 березня
«Отець Михайло був в УАПЦ, чого він прийшов у церкву Стрітення, не знаю. Не маю до цього ніякого стосунку. Він буде покараний, на якийсь час заборонимо відправляти. З’ясовуємо, чого він туди пішов, хто покликав. Цей храм поруч митрополії РКЦ, тому «треба мати лице з носом», щоб претендувати на цю церкву», – говорить єпископ Макарій (Малетич).
Однак 6 березня вечірню службу відправляв священик, який назвався отцем Іваном, відмовився щось коментувати і на запитання, чи він раніше служив в УАПЦ, теж уникнув відповіді. Журналістові Радіо Свобода громада заборонила бути присутньою на вечірньому богослужінні, попросили вийти з храму, церковні ворота вірянин зачинив, а також вимкнули озвучення служби на вулицю. Однак вдалось почути, що під час молитви отець Іван згадував «Вселенського патріарха, архієпископів і митрополитів». Відтак до вірних знову прийшов православний священик?
Громада храму себе ідентифікує українськими захисниками від польського шовінізму і її обурюють заяви митрополита Львівського РКЦ Мечислава Мокшицького як щодо передачі церкви Стрітення, так інших сакральних споруд у Львові, люди бояться, якщо звільнять цю церкву, то у Львові римо-католики почнуть під тиском відбирати інші сакральні споруди. На сьогодні триває ще один конфлікт – між РКЦ і міською радою за храм Марії Магдалини, де розташовується Органний зал.
Митрополит Мечислав Мокшицький наголосив у коментарі Радіо Свобода, що римо-католики очікують, що колишній костел Стрітення їм повернуть. За його словами, УГКЦ зробила перший крок щодо передачі будівлі – ліквідувала парафію.«Я зустрічався з громадою, але, згідно з законом, після ліквідації громади архієпископ Возьняк має право переписати майно, церкву на свою єпархію, і це просто, навіть якщо вони не віддадуть документів, він може це зробити без проблем. Таким є закон і статути парафії. Ми сподіваємось, що це в швидкому часі станеться. Костел Стрітення Господнього – це колись семінарійний костел РКЦ, який є символом для нас, тут зростали майбутні священники», – говорить митрополит РКЦ.
Храм Стрітення поблизу Палацу римо-католицьких єпископів
Однак у зв’язку зі змінами чинного законодавства України з питань свободи совісті та релігійних організацій, митрополит УГКЦ не може за власними рішеннями ліквідувати релігійну організацію як юридичну особу і тим більше позбавити її, як визнаного державою власника, нерухомого майна, наголошує юрист Тетяна Садовська. Дії Львівського митрополита УГКЦ відповідають канонічному праву, каже експерт.
«А там, де є закон держави, який встановлює процедури інші, аніж це передбачає закон церкви, діють закони держави у всіх публічно-правових відносинах. А питання набуття і припинення права власності на нерухоме майно відносяться до таких. Відповідно до статті 8 закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», держава фактично визнала певну «юридичну незалежність» релігійної організації. Члени релігійної громади вправі ухвалювати без будь-яких додаткових погоджень зі сторони єпархій зміну підлеглості, шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Більше того, зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади. Єдиним, хто, відповідно до закону, може примусово в судовому порядку ліквідувати релігійну організацію – це орган, уповноважений здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або прокуратура. У разі відповідного рішення суду є можливою державна реєстрація щодо припинення релігійної організації і перехід її майна до Львівської архієпархії у встановленому порядку. І тільки після цього можлива передача конфліктного храму єпархії РКЦ», – каже юрист.
Громаді храму Стрітення Господнього пропонували відвідувати молитви у церкві Климентія УГКЦ, яка поруч. Її настоятель отець Севастіян Дмитрух готовий навіть зробити додаткове богослужіння для вірян. Бо вважає, що сакральна споруда Стрітення мала б бути повернена римо-католикам. Однак представники громади відмовились від цієї пропозиції і кажуть, що відстоюватимуть церкву для себе.
У Львівській обласній державній адміністрації не коментують ситуацію щодо переходу громади і конфлікту загалом, не пояснюють, як саме намагатимуться його вирішити. Саме обласна адміністрація реєструє статут релігійної громади, але невідомо, чи з церкви Стрітення подано протокол зборів про перехід до ПЦУ. Однак якщо виникає складний і небезпечний міжрелігійний конфлікт, то саме прокуратура і обласна адміністрація, згідно з законом, може примусово ліквідувати громаду, наголосила юрист.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/74995/
