21"Gazeta.ua", 15 січня 2018
Поки головні генератори ненависті відпочивають і набираються сил перед бойовим 2018 м роком, інформаційний фронт прикриває програма "60 хвилин" і її ведучі Ольга Скабеєва і Євген Попов, які виходять в ефір двічі на добу.
Два випуски - не випадкове число. Саме стільки зараз головних ворогів у Росії. Їх імена - США і Україна. Тому один випуск присвячується США, а інший - Україні. Щоб жоден ворог не залишився безкарним. Про ворогів Росії з задоволенням розповіли в одній з програм "60 хвилин" від 10.01.18, коли представили результати грудневого опитування Левада-центру, соціологи якого прямо так і питали росіян: "Кого б ви назвали ворогом Росії?".
В результаті вороги Росії були встановлені. Ось вони: для 68% росіян - це США, для 29% - Україна, для 14% - Європа, для 10% - колишні республіки СРСР (країни Балтії, Грузія), для 8% - колишні соціалістичні країни (Польща, Чехія, Угорщина) . Характерно, що ісламістів, ІДІЛ вважають ворогами лише 5% росіян, НАТО - ворог для всього лише 6%, а терористи - для 3%.
Тут треба пояснити, чому з облич Скабеєвої і Попова не сходила посмішка, коли вони представляли дані цього опитування про ворогів Росії. Це була посмішка людей, що добре виконали важливу роботу і з гордістю пред'явили її результати громадськості і замовнику. "Втомлені, але задоволені" - так зазвичай говорять про людей в даній ситуації. Справа в тому, що відносини між опитувальною соціологією і телевізором в Росії складаються, як із поштовим дуплом, яке Пушкін описав у "Дубровському". У ролі дупла - голови росіян, в які телевізор закладає вміст, а Левада-центр старанно цей вміст виймає і пред'являє тим же росіянам, пояснюючи їм, що це їхня власна думка, яка в "дуплі" саме зародилося.
Темою програми "60 хвилин" від 10.01.18 став конфлікт між двома православними церквами в Україні: Українською православною церквою Московського патріархату та Українською православною церквою Київського патріархату. Напевно, важко знайти кращий приклад, щоб показати злочинну суть російського телебачення, ніж ось ця брехлива маніпуляція, яку влаштували Скабеєва з Поповим у своїй програмі. Вони показали кадри, в яких представники радикальної організації С14 блокують вхід в Києво-Печерську лавру і вимагають, щоб ця православна святиня стала українською і туди допустили представників усіх православних церков.
"Експерти" в студії тут же впали в керовану істерику і почали демонструвати публіці ображені релігійні почуття і пред'являти ущемлену православну гідність. Депутат Журавльов пояснив, що дії радикалів із С14 - це відповідь на зростаючий авторитет РПЦ в Україні. Український політолог Володимир Корнілов, котрий живе в Євросоюзі, розповів, що головний організатор і розпалювач ненависті до РПЦ - це українська служба "Радіо свободи".
Яскравіше інших виступив глава міжнародної дирекції ВГТРК (Всероссийская государственная телевизионная и радиовещательная компания, - ред.) Петро Федоров. Він пояснив, що йде розпалювання релігійної війни. А це, знає Петро Федоров, найстрашніша з усіх можливих воєн.
Як це завжди буває на російських шоу ненависті, публіці мали пред'явити живого ворога. Для цього в студію зазвичай запрошують якогось карикатурного американця, українця чи ліберала. Цього разу в якості ворога був запрошений український політолог Максим Ялі, який карикатурою не є, а просто явно не готовий вести полеміку в умовах жорсткого троллінгу з досвідченими майстрами брехні і провокацій.
Максим Ялі спробував розповісти російським телеглядачам про причини загострення конфлікту навколо "московського православ'я" в Україні. Про те, як священик УПЦ МП у Запоріжжі, Євген Молчанов відмовився відспівувати дворічного малюка, який загинув в результаті трагічної випадковості - на нього впав самогубець, який викинувся з вікна багатоповерхівки. Всі інші православні священики Запоріжжя з церкви, керівником якої є Гундяєв, також відмовили батькам трагічно загиблого немовляти в відспівуванні. Їх підтримав архієпископ Запорізький і Мелітопольський Лука, який також підпорядковується Московській патріархії. Причина того, що місцеві запорізькі попи, орієнтовані на Москву, відмовили немовляті в відспівуванні в тому, що немовля, виявляється, було неправильно хрещене. Злочин загиблого немовляти в тому, що його хрестили в Українській православній церкві Київського Патріархату. Таке, звичайно, не прощається.
Українці відповіли на це акцією "принесиляльку", в ході якої до стін православних храмів "московської орієнтації" стали нести ляльки, що зображують дітей. У студії "60 хвилин" це викликало чомусь особливе обурення. Українського політолога Максима Ялі перебили, обсміяли, затролили і в результаті телеглядачі так і не зрозуміли, в чому там суть проблеми.
А проблема, дійсно є, хоча, звичайно, ніякої "релігійної війни" в Україні немає і бути не може. Просто йде процес поступового звільнення від ще одного інструменту впливу путінської Росії на Україну, відрізання ще одного імперського щупальця. РПЦ, можливо, саме живуче з цих щупалець. Те, що УПЦ МП в своєму нинішньому вигляді є інструментом і провідником імперської політики Кремля в Україні, можна зрозуміти з висловлювань низки провідних представників цієї церкви. Намісник Києво-Печерської лаври Павло, який вийшов до "блокувальників" 8.01.18 повідомив їм, що Крим ніколи не був українським. Раніше даний священнослужитель відзначився різкими висловлюваннями проти Майдану, зокрема, звинуваченнями на адресу студентів, що вони виходили на Майдан за гроші держдепу.
В Україні в сфері релігії йде досить повільний процес, який навіть близько не схожий на релігійну війну, як би її не хотілося розпалити мешканцям російського телевізора.
Є явна невідповідність структури релігійної ідентичності громадян України і співвідношення об'єктів власності, що належить різним православним церквам. УПЦ МП (Московський Патріархат) має сьогодні понад 11 тисяч парафій, УПЦ КП (Київський Патріархат) - понад 4 тисячі. У той же час опитування соціологічного центру Разумкова показало, що 39% православних України ідентифікують себе з Київським Патріархатом, 25% заявляють, що вони "просто православні", з Московським Патріархатом ідентифікують себе 23%. Причому, частка тих громадян України, які орієнтуються на "московське православ'я", постійно зменшується.
Спроби адміністративно вирішити цю проблему будуть помилкою. Робити з попів, орієнтованих на Москву, мучеників за віру, - це велика дурість. Час в цій ситуації працює на Україну. Вплив РПЦ в Україні буде неминуче слабшати. Можливо, в процесі цієї конкуренції церков частина прихожан взагалі відійде від церкви, перейде в розряд "віруючих в глибині душі", що в цілому є проявом процесу секуляризації, характерного для багатьох європейських країн.
У будь-якому випадку релігійну війну в Україні розпалити не вдасться. Як би не намагався російський телевізор.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/69740/
