21
Зі слів владики Симеона випливає, що президент призначав зустріч в Українському домі, але організатори з Київської митрополії запрошували архієреїв приїжджати з єпархій одразу в актовий зал в Києво-Печерській лаврі.
"На мій погляд, організатори щось трішечки спланували заздалегідь так, щоби вона [зустріч] і не відбулася. Із самого початку, як тільки ми прийшли до Києво-Печерської лаври і почався Собор єпископів, у мене з’явився привід так думати. Оскільки першим питанням, яке поставив Блаженіший митрополит Онуфрій учасникам зібрання, було: слід зустрічатися з президентом чи ні? Тобто чи слід їхати до Українського дому? Архієреї почали виступати, висловлювати власну думку. Говорили, що не слід зустрічатися, бо були ображені висловами влади, діями влади, пов’язаними з українським православним питанням. А інші, в тому числі і я, казали, що ми ж самі просили про таку зустріч ще з літа і чекали на неї. Ми не можемо відмовитися, тим паче маючи запрошення. Приїхавши до лаври, ми, до речі, не знали, що після засідання синоду відбудеться Собор. Все це вирішилося буквально за годину", – сказав архієрей.
Втім, владика Симеон радий, що Собор єпископів УПЦ нарешті відбувся. "...Саме завдяки запрошенню президента ми вперше за останні чотири з лишнім роки від виборів предстоятеля нашої церкви, нарешті зібралися на архієрейський Собор. Так, ми приїздили до Києва на Хрещення Русі, на свята. Але так, щоби на Собор зібратися, в робочій обстановці, такого не було", – зазначив він.
За словами владики, на Соборі єпископів УПЦ деякі архієреї тиснули на нього і на митрополита Черкаського Софронія, просили предстоятеля УПЦ зняти їх з управління єпархіями, але митрополит Онуфрій не погодовся, бо не було для цього підстав.
"Я на Соборі єпископів мав виступ. Звернувся до Блаженішого з такими словами: сьогодні наших 83 єпископів тут присутні, а всього нас 90 і ви є главою. Якщо ми переходимо всі до Помісної православної автокефальної церкви, ми ж автоматично, через соборні процедури, знову вас обираємо главою всієї української громади православної і вже об’єднаної церкви. Бо за кількістю виходить так, що нас, єпископів УПЦ, може бути більшість на Соборі. Замість Блаженішого деякі собраття-архієреї мені сказали, що я не можу вирішувати за всіх, висловлюватися від імені всіх. Почалися виступи з поясненнями, що це буде неканонічно і т.д. Ми знову переключились на Константинополь, почали його критикувати, і пішло-поїхало…" – розповів Симеон.
Ввечері того ж дня зустріч із президентом таки відбулася. "Ми вже їхали назад додому після завершення Собору. Нам подзвонили і сказали, що президент хоче зустрітися з архієреями. Була майже восьма вечора. Ми під’їхали до Українського дому... Те, що президент хотів сказати усім архієреям, він сказав нам трьом (митрополиту Вінницькому і Барському Симеону, митрополиту Переяслав-Хмельницькому і Вишневському Олександру Драбинку і архієпископу Новокаховському і Генічеському Філарету). Він висловив жаль, що це не той формат зустрічі, бо мали би спілкуватися з усіма архієреями, і сказав, що до початку Об’єднавчого Собору буде зроблена ще спроба організувати зустріч чи кілька зустрічей з групами архієреїв, наприклад, на регіональних рівнях. Після розмови з президентом я дуже жалкував, що наші архієреї не прийшли і не почули те, що він говорив. Бо це була унікальна можливість поставити питання безпосередньо. Мета президента одна – допомогти створити помісну автокефальну Православну церкву в Україні. 13 листопада він хотів пояснити нашим архієреям те, чому були зроблені певні кроки ним особисто, Верховною Радою, як проходили зустрічі із Вселенським патріархом", – розповів Симеон.
Митрополит Симеон також розказав про себе: "Взагалі, я вже 22 роки є архієреєм, і мою проукраїнську позицію завжди знали. Знають про неї навіть у Москві, тому що на ювілейному Соборі (Руської православної церкви) ще за часів патріарха Олексія у 2000 році я, будучи єпископом Володимир-Волинським, піднімав питання автокефалії. Я казав тоді, що Руська церква має надати нам автокефалію для того, щоб об’єднати український народ і щоб ще одна церква-сестра, яка дружить з російською церквою, могла би жити в доброму сусідстві і спілкуванні з нею. Але послухали та й все..."
Щодо Собору єпископів УПЦ 13 листопада 2018 р., то, на думку владики Симеона, остання крапка ще не поставлена.
"Старе й забуте радянське «всі за» спрацювало і на Соборі, коли питання поставили на голосування. Але повірте, у серці і в думках багатьох архієреїв зовсім інше. Я думаю, що зустрічі і розмови з главою держави будуть мати певний результат, йому вдасться змінити ставлення єпископів до автокефалії. Хоча я не кажу про більшість. До речі, під час Собору чи не вперше з вуст Блаженішого митрополита Онуфрія ми почули такі слова: дорогі архієреї, кожен сам представляє свою помісну церкву, яка називається єпархія, і кожен вправі вирішувати без вказівок те, як вам вчинити. Вчиняйте так, як велить вам ваша совість, як каже вам ваше серце. Ви бачите ситуацію на місцях по своїх єпархіях, по парафіях, тому за вами рішення. Тобто Собор ухвалив загальне рішення, але наше особисте рішення залишається тільки за нами. Кожен може подумати і сам вирішити, як поступити", – сказав митрополит Симеон.
За його спостереженнями, в УПЦ з приводу автокефалії разні думки. "Є такі люди, які дуже чітко висловлюються за автокефальну церкву, інші – категорично проти. А у більшості мирян, а також, думаю, єпископів і священиків (УПЦ МП) в усій Україні зараз вичікувальна позиція. Всі чекають що ж з цього вийде, перш за все, з [об'єднавчого] Собору і Томосу".
На майбутнє владика Симеон дав такий прогноз: "На все воля Божа. Так постійно говорить Блаженіший, так повторюю і я. Думаю, що все наближається до хорошого результату – побудови автокефальної церкви в Україні спільними зусиллями усіх релігійних структур в Україні, які іменують себе православними".
