Кінець року українські православні та католики зустріли різними цікавими подіями, що матимуть наслідки не тільки в 2018, але й далі. Попри інформаційну кампанію щодо Різдва за григоріанським календарем, навіть наш Президент вирішив не відмовлятися від святкування 7 січня, а просто буде святкувати двічі. Натомість, голова УГКЦ підтвердив вірність юліанському календарю, принаймні поки не буде спільної волі вірян, а перехід на новий календар не принесе більше користі, ніж розладів у церкві. Дуже гарний приклад, коли голова церкви не приймає рішень особисто чи з невеликою кількістю наближених архиєреїв, а радиться з церковним загалом.
З іншого боку, православні ієрархи вирішили порадувати вірян у більш монологічному стилі. Обидві найбільші православні юрисдикції закінчили рік засіданнями синодів, де підтвердили готовність до діалогу. Це дуже приємний подарунок, що вони принаймні не відмовилися від намірів після гучної хвилі критики з усіх боків. Щоправда, справа рухається не так активно, як того б хотілося. Священний Синод УПЦ на засіданні 21 грудня висловив готовність «до ведення переговорів з тими, хто перебуває поза єдністю з Українською Православною Церквою, для подолання розколу в українському Православ’ї та відновлення церковного спілкування». Щоправда, не було створено окремої комісії для ведення діалогу, тобто справа не вирішуватиметься на рівні УПЦ — УПЦ КП, а на рівні РПЦ — УПЦ КП. Священний Синод Київського патріархату, у свою чергу, також на засіданні 13 грудня висловився за подальший діалог, але також не створив комісію для його ведення, а обмежився декларацією принципів майбутнього діалогу. Попри такі мляві ініціативи йдеться про набагато потужніший вияв волі до діалогу, ніж раніше. Також ми вже знаємо, що назовні виходить лише невелика частина православної дипломатії, і що коїться насправді знає лише невелике коло людей.
Римсько-Католицька церква — одна з тих, українські парафіяни якої дійсно святкують Різдво за григоріанським календарем, а відтак можна сказати, що вони отримали подарунок від держави у вигляді нового вихідного. Але на непідконтрольних територіях ОРДЛО цей подарунок поки не працює, тож місцеве населення отримало додатковий — візит нунція Клаудіо Гуджеротті та єпископа-помічника Яна Собіла. Вони відвідали Донецьк і провели 16 грудня мессу в місцевому костьолі, передавши вірянам вітання від Папи. Слід зазначити, що РКЦ не замовчує свою діяльність на непідконтрольних територіях, і нунцій уже втретє відвідав Донецьк за останні кілька років, тоді як, наприклад, лідери УПЦ не можуть собі дозволити подібних візитів через потенційні звинувачення в колабораціонізмі.
Ще одна добра новина від РКЦ — протягом зими планується витратити близько 5 млн євро на допомогу українським вимушеним переселенцям у межах акції «Папа для України». Слід зазначити, що це майже в 5 разів більше, ніж бюджет українського Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб на весь 2018 рік (36 млн грн). Трохи соромно і цілком прогнозовано, що папа римський розуміє потреби українських переселенців краще за Кабмін.
Отже, напередодні Нового року українські церкви дають привід не лише для оптимізму щодо їхнього майбутнього, а й для посилення довіри та рейтингів церков у загальнонаціональних опитуваннях. На відміну від державних посадовців, вчинки церковних ієрархів, навіть коли вони неочікувані та зроблені без консультацій із громадськістю, можуть бути результатом глибокої рефлексії та привести до гарних наслідків у житті суспільства.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/69513/