12Під час засідання сесії Львівської обласної ради, 25 жовтня, місцеві депутати звернулися до народних депутатів України з вимогою невідкладного ухвалення законопроекту № 5309. «За» таке рішення проголосували 54 депутати, повідомляє «Гал-інфо».
Документ було підтримано профільним комітетом і він очікує на ухвалення. «...Львівська обласна рада закликає народних депутатів України невідкладно підтримати законопроект № 5309, котрий є надзвичайно важливим та актуальним для безпеки Української держави та її віруючих громадян», - йдеться, зокрема, у зверненні.
У зверненні Львівської обласної ради зазначено: "Також недопустимим є втручання держави у духовні справи окремого громадянина чи Церкви як інституції". Відтак, документ є суперечливим, бо закликає до прийняття антицерковного законопроекту. Нагадаємо, законопроект № 5309 має на меті втручання держави у справи Церков.
Як РІСУ повідомляла, Законопроект № 5309, авторства народних депутатів низки фракцій: Народний Фронт (Бриченко, Висоцький, Лапін), БПП (Бригинець), Самопоміч (Маркевич) та Батьківщини (Крулько) пропонує внести зміни до чинного Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Так, зокрема депутати хочуть доповнити профільний Закон положенням про зміну назви для тих релігійних організацій, керівні центри яких перебувають у країні-агресорі. Законотворці ставлять перед собою мету «забезпечення суспільства повною та достовірною інформацію» щодо релігійних організацій в Україні.
У цьому законопроекті прописується низка характеристик «входження релігійної організації до релігійний об’єднання» чого не було в попередньому законопроекті. Відтак депутати пропонують три ознаки, за наявності однієї з яких можна буде визначити підпорядкованість релігійної організації керівному центру в Росії.
Перше – це вказівки на закордонний центр в статуті самої релігійної організації, що діє в Україні.
Друге – це вказівки в статуті закордонного релігійного центру, що до нього входять релігійні організації в Україні.
Третє – входження українських представників до керівного органу в закордонному релігійному центрі.
Примітно, що про цей законопроект почала відразу ж негативно висловлюватись Українська Православна Церква (Московського Патріархату). З одного боку представники цієї Церкви критикують документ за втручання у внутрішні справи церкви. З іншого боку УПЦ неодноразово заявляла, що вона не є Московським Патріархатом, що вилилося в Послання Синоду цієї Церкви від 27 травня 2017, де зокрема є наступне положення:
«Ми вкотре наголошуємо, що керівний центр Української Православної Церкви, яка, відповідно до свого Статуту, є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої, знаходиться в Києві. Саме в Києві приймаються всі рішення, пов’язані з діяльністю Української Православної Церкви. Не треба називати нас «Московською Церквою» лише тому, що ми бережемо тисячолітню духовну традицію, яка бере початок від Володимирового Хрещення Київської Русі у благословенних водах Дніпра і об’єднує мільйони вірян, які мешкають сьогодні і в Москві, і в Мінську, і в Кишиневі, і в багатьох інших містах і державах по всьому світу».
Попри заяви голови юридичного відділу УПЦ прот. Олександра Бахова та відповідно до норм законопроекту, УПЦ теоретично може підпасти категорію релігійної організації, керівний центр якої знаходиться в країні-агресорі.
Відповідно допершого пункту – в статуті УПЦ, Розділ I, пункт 5 вказано, що УПЦ є самокерованою частиною РПЦ.
Щододругого пункту – в статуті РПЦ, Глава XI, пункт 18 зазначається, що самокерованою Церквою [в складі РПЦ] з правами широкої автономії є Українська православна церква.
Щодо третього пункту – в тому ж таки статуті РПЦ, Глава V, пункт 4 підкреслюється, що митрополит Київський є постійним членом Священного Синоду РПЦ, який є в свою чергу керівним органом цієї церкви.
Також законопроектом № 5309 Церквам, які підпадають під дію цього закону, надається три місяці для перереєстрації статуту у зв’язку зі зміною назви. Окремим пунктом документу забороняється представникам релігійної організації, центр якої знаходиться в країні-агресорі, бути штатними капеланами в ЗСУ та Національній Гвардії. В останній, до речі, вже офіційно є юридичний запобіжник для допуску на посади капеланів, представників релігійних організацій, центри яких в країні-агресорі. Про це йдеться в пункті 19 Положення про службу військового духовенства, який затверджено Наказом Міністра Внутрішніх Справ № 205 від 24 травня 2016 року.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/state/legislation/68768/
