6
У презентації взяв участь автор книги Антоніс Фірігос, грек за походженням, філософ, патрист, який викладав патристичну філософію та богослов’я в Григоріанському університеті, Східному Інституті й Університеті св. Антонія в Римі. Протягом свого перебування у Львові Антоніс Фірігос також провів на філософсько-богословському факультеті методологічний семінар, присвячений питанням викладання патристики.
В презентації взяв участь отець Степан Угрин, учень професора Фірігоса, який і переклав його працю. Про особливості праці над новим виданням розповіли редактори книги Петро Гусак та Марія Горяча, а також директор видавництва УКУ Володимир Нетак.
Орися Біла, завідувачка кафедри філософії ФБФ УКУ під час заходу наголосила, що поява такої книжки – це знакова подія не лише для нашого університету: нове видання стане добрим помічником і для студентів, і для викладачів та всіх любителів філософії.
«Це солідна праця, – сказала Орися Біла, – хоча, зауважте, це не історія, це лише вступ до історії патристики. Книга дає нагоду зануритися у фундаментальну філософську історію. Текст досить складний, насичений грецькими термінами. Проте ми ростемо, коли читаємо саме такі книги – які ставлять виклики перед читачем. Ще одна гідна риса видання – воно показує, що патристика формується в живому діалозі. Бо часом може здатися, що доктрина християнства виникла дуже плавно, але це не так. Ця праця якраз добре показує, як в ході дискусій, бурхливих суперечок відбувається рух думки, напружений мисленнєвий розвиток. У виданні бачимо, як взаємодіють Східна і Західна традиція і твориться християнська думка в своїй єдності».
«Чим ця книга така особлива? – запитує Орися Біла, – В ній збережений баланс між богослов’ям та філософією, на її сторінках прекрасно себе почувають і отці Церкви, і єретики, і представники різних філософських шкіл перших століть нашої ери. Причому “Вступ до історії патристичної та візантійської філософії” не обмежується класичною патристикою, а охоплює час аж до Х століття включно з Теодором Студитом та іконоборчим періодом. Глибоко відображений розвиток богослов’я ікони і завершується книга питаннями розвитку візантійської естетики».
Професор Фірігос розповів, що «закохався» в патристику, ще коли був студентом. «Вивчати Отців Церкви – це небезпечно, ніби сипучі піски, – настільки це захоплює».
Зокрема, професор Фірігос захоплюється проблематикою апофатичного богослов’я. «Саме неможливість присвоїти Богові якесь обмежене людське визначення християнський Схід називає апофатизмом. Не слід прирівнювати християнство до інших монотеїстичних релігій (юдаїзм, іслам тощо), як часто стається на Заході, бо це обмежує та вводить в оману. Християнство перевершує всі монотеїзми, стаючи понад ними. На думку Діонісія Ареопагіта, Бог перевищує всяке поняття, всякий інтелект, всяке слово, кожну уяву, кожне число», – каже він.
«Та коли закінчується патристика? – запитує автор книги. – Може з Йоаном Дамаскином у VII столітті? Але деякі мудрі православні кажуть, що дію Святого Духа не можна закрити, ніби краник.Тому патристика триває до сьогодні. І ми, як богослови, також є частиною патристики... Разом з тим, спостерігаючи за моєю аудиторією у період викладання патристичної та візантійської філософії та знаючи, що вона складалася з учнів різних етнічних груп, я неодноразово порівнював свої уроки із пляшками, викинутими в безмежне море: я не міг передбачити, до яких берегів, вони могли б причалити. Та з відстані років я я бачу, що в цілому мої зусилля не були безуспішними. Конкретним доказом є переклад моєї книги українською мовою».
