9
Князь Юрій мав двох синів, з яких Андріан був бернардином, а Миколай-Юрій 1630 року дав пожертвування на новий мурований храм. Храм був консекрований у 1637 р. луцьким єпископом Станіславом Лозою. У 1739 р. храм згорів від удару блискавки, а вже у 1747 р., завдяки старанням князівни Ізабелли Чарторийської, споруду було відбудовано й наново освячено 1799 р.
За часів радянської влади, у період з 1947 до 1991 років, храм стояв зачинений. За історію свого існування у приміщенні храму знаходився місцевий технікум, а пізніше містилися склади. На початку 90-х у храмі був зруйнований дах, підмокли стіни, вибиті вікна та двері, повністю згнила підлога. 29 жовтня 1991 року занедбану споруду повернули відродженій католицькій громаді.
Також стався вандалізм відносно родинного склепу князів Чарторийських. Розкидані людські кістки були знайдені археологами в крипті. Найімовірніше, над рештками поглумилися за радянських часів. Не виключено й те, що в пошуках коштовностей сюди навідувалися чорні археологи.
Саме тому 5 травня відбувся поминальний молебень та перепоховання останків роду князів Чарторийських. Під час Служби Божої перед вівтарем стояли труни, у яких були останки князя Юрія Чарторийського, князя Миколая-Юрія Чарторийського, княжни Ізабели Чарторийської, а також двох священиків; інші труни знаходилися навколо входу до склепу.
На богослужіння приїхало 25 представників роду Чарторийських на чолі з княгинею Барбарою Чарторийською.
Також були представники місцевої державної влади: заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Світлана Богатирчук-Кривко, голова рівненської державної районної адміністрації Пилипчук Володимир Олександрович, клеванський сільський голова Дмитро Жовтянський, директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига, науковий співробітник Інституту археології України Олексій Войтюк, голова фонду «Спадок XXI століття» Інна Мініч, та Сергій Мініч — ініціатори розкопок і перепоховання. Прибули запрошені гості, парафіяни та місцеві жителі.
Представниками Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку були віце-консул Павел Овад та віце-консул Анна Бабяк-Овад.
Євхаристію та поминальне богослужіння звершив римсько-католицький ординарій Луцький єпископ Віталій Скомаровський. Із ним служив настоятель парафії Благовіщення Господнього в Клевані о. Юрій Погнерибка, канцлер дієцезіального управління Луцької дієцезії о. Роман Бурник, декан Луцького деканату о. Лєх Броніслав Кошлага ОС та секретар єпископа о. Василь Плахотка.
Княгиня Барбара та княгиня Ружа взяла активну участь у літургії слова, читаючи літургійне читання та співаючи псалом.
