0
"Складність цієї професії полягає в тому, що пенітенціарні установи закриті. Вони є місцем зосередження людей, звинувачених або засуджених внаслідок кримінальних злочинів, місцем соціальної напруженості. Адже покарання є висловленням гніву від імені держави й усього суспільства на злочинців. В'язні підлягають режиму, постійному контролю й різним обмеженням. Службовці ДКВС "репрезентують" і персоналізують цей гнів в очах в'язнів. Проте водночас вони якось мають зберігати шляхетні риси, бути високоморальними, інтелігентними й гуманними" - сказав під час виступу священик.
Він висловив і критику в бік держави. "Комплекс заходів духовної, морально-психологічної підтримки у повсякденній службі працівника кримінально-виконавчої сфери - відсутній. Державу не цікавлять питання реабілітації й відновлення, збереження здоров'я, соціальні можливості, такі, як місце проживання, відпочинок, час і заняття для сім'ї. Саме тому спеціалісти, на підготовку яких було витрачено 4-5 років, не збираються пов'язувати свою кар'єру зі служінням у пенітенціарній системі понад три роки контракту. Некомплект і постійна плинність кадрів не пов'язані лише з платнею. Визначальним чинником цих процесів є відсутність реальних системних кроків держави до піднесення статусності працівника кримінально-виконавчої сфери".
Із досвіду капеланів, на думку о. Костянтина, головним змаганням кожної особи, яка переживає ув'язнення, є втримати почуття людської гідності. "Саме гіднісні мотиви також дуже важливі для працівників колоній, в'язниць і пробації. Цю людську гідність має перед усім шанувати держава, яка наймає людину на службу з такими шкідливими чинниками. Крім того потрібно гарантувати у процесі спеціальної підготовки морально-психологічну й духовну працю з персоналом. Сьогодні цього нема. Система переживає кадровий голод. Матиме його і найближчими роками. Тимчасовим порятунком ситуації є прихід курсантів-випускників, які, переважно, не планують затримуватися на службі понад 3 роки", - вважає священик.
ІКВС, що не отримав державного замовлення на підготовку фахівців, скоро може припинити фунціонувати. "На моє переконання, збереження цього профільного закладу у Києві може компенсувати втрату спеціалістів, яка тимчасово і частково стабілізується завдяки службовцям ДКВС, які підпали під скорочення в різних областях України. Окрім того, аналітична, науково-дослідницька праця життєво потрібна для оцінки реального стану, прогнозування розвитку сучасної пенітенціарної діяльності суверенної України", - сказав він.
Також священик додав: "В основі реформи пенітенціарної системи поставлені дуже високі вимоги до моральних, психологічних та фахових якостей персоналу Державної кримінально-виконавчої служби і пробації. У вихованні цих якостей свою провідну роль мають зіграти педагоги, душпастирі, правозахисники. Духовні й цінністні мотиви є в основі переміни життя колишнього злочинця. Сприймати й розуміти їх можливо лише у постійній взаємодії пенцтенціаріїв з капеланами".
