9
Прес-центр СУВД УПЦ КП, 7 лютого 2018
Виповнюється рік відтоді, як Національна гвардія України почала приймати на роботу військових капеланів. Священнослужителі різних конфенсій отримали змогу влаштуватися на роботу до лав Нацгвардії та працювати за трудовим договором. Спеціально для сайту СУВД Начальник служби з питань військового духовенства Головного управління Національної гвардії України полковник Олександр Іздебський розповів про перший рік служби військового капеланства в Нацгвардії та перспективи розвитку.
Національна гвардія України першою з усіх військових формувань в Україні ввела в дію інститут військового капеланства. Уже понад три роки капелани перебувають і на передовій, і в частинах по всій Україні. Чи не втратила сьогодні діяльність служби військового духовенства актуальність?
Розпочинав я роботу з військовим духовенством ще 2008 року. Тоді я загорівся ціллю, щоб зробити в Україні капеланську службу, щоб капелани були поруч з військовими. Це було дуже цікаво мені. Всі ці роки я йшов до цієї мети. Тому скажу, що з 2008 року капеланство не втратило своєї актуальності. А в час війни воно тільки набирає оберти. Чому? Раніше служба військового капелана була досить хаотичною, здебільшого священики були з військовими по святах. У час війни капелани постійно перебувають з особовим складом, благословляють бійців, які йдуть на виконання завдань різного напрямку. Вони є частиною колективу як на бойових порядках в зоні АТО, так і на мирній території України.
Чому я сказав, що капеланська служба набирає обертів? Справа в тому, що капелани, які зіштовхувались з поняттям військової служби, знали напрямки роботи і що потрібно робити військовому капелану, знали розпорядок частини, що таке військовий і так діла. Зараз прийшли капелани, які були на передовій, пройшли АТО, але досконало не знають військової служби. Також стоїть питання організації роботи релігійного характеру – це проведення релігійно-просвітницької діяльності в напрямку здорового способу життя, богослужіння, робота з воцерковлення, робота з сім´ями військовослужбовців, робота в напрямку психології і реабілітації. Тепер це все робиться системно. І найголовніше, як ми говоримо разом з військовими капеланами, що капелан повинен бути поруч з військовим від моменту його народження як воїна і весь час його становлення.
Стояти на місці ми не збираємося. Тому вирішуємо разом з капеланами, що ще зробити цього року для наших військових.
Вкінці лютого відбудуться перші в цьому році навчання для капеланів нацгвардії. Яка їхня мета?
Перші навчання військових капеланів у нас відбувалися в липні минулого року у м. Золочів на Львівщині. Цього року у нас, як кажуть військові, підведення підсумків першого року існування служби військових капеланів у Національній гвардії України. Ми охарактеризуємо перший рік існування, розберемо проблемні питання і поставимо перед собою завдання на перспективи. Є ряд питань, які постали з лютого минулого року. Це і людський фактор, і система роботи військових капеланів, це можливі пропозиції до законодавства України про службу військового духовенства на державному рівні. Тому що, поки у нас немає закону про службу військового духовенства. В силових структурах України є певні нормативні документи, але вони не охоплюють напрямки соціального характеру, напрямки структури і так далі. Це все ми будемо розглядати і напрацьовувати пропозиції. Після цього нам буде легше йти з розумінням того, як слід працювати.
Крім того, основне завдання – це профілактика суїцидів, супроводження померлих військовослужбовців до місця поховання - те, чого на офіційному рівні в силових структурах ще не було. Але у Національній гвардії уже є такі напрацювання. У нас є три капелани, які мали таку місію – це зустріч з батьками, психологічна допомога їм і супроводження тіла до місця поховання.
Також ми запросили представників іноземних капеланських служб США, Канади й Латвії, які нам допоможуть відкрити питання щодо помічників капеланів, щодо супроводження двохсотих, щодо служіння з військовими і питання резерву військових капеланів.
Завтра, 8 лютого, у Шостці на Сумщині освячуватимуть новий храм для військових Нацгвардії. Як ви сприймаєте таку тенденцію, коли у військових частинах відкривають храми?
Сприймаю дуже позитивно. На даний момент військові, які також вивчають роботу капелана, можуть прийти поспілкуватися з капеланом, отримати таїнства. Особливо, якщо людина заступає на чергування і не має можливості піти до храму поруч з частиною. Адже у нас є частини, які далеко за містом. До каплиці, котра є в частині, дуже зручно йти. Це місце, де воїн може отримати благословення і далі йти спокійно виконувати свої завдання. Також від капелана військовий може отримати пораду, дізнатися про щось нове, трохи морально відпочити. Зараз ми не може повністю забезпечити військового капелана приміщенням. А це слід зробити. Адже каплиця – це місце служіння військового капелана, де він і молиться і готується до зустрічі з військовим складом.
Тому питання відкриття та оздоблення каплиць у військових частинах схвалюються і підтримуються керівництвом Національної гвардії. Ми каплиці відкриваємо і, дай Бог, і надалі будемо відкривати.
У майбутньому законі про службу військового капелана також треба буде прописати і про культові споруди. Тому що зараз ми діємо на загальних цивільних засадах.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/70032/
