6"Католицький оглядач", 19 березня 2018
Московитська журналістка Юлія Латиніна, яка вимушена була емігрувати з РФ через неодноразові спроби замаху на її життя, без сумніву, - непересічна особистість. Не надаючи оцінки її дивним поглядам на християнство і релігію в цілому, варто відзначити, що як професіонал вона добре орієнтується в інформаційному полі. І саме вона сформулювала своєрідний закон, який описує життя fake news – неправдивих новин.
У часі передвиборчої кампанії Дональда Трампа та й підчас його президентства, яке триває, ліво-ліберальні ЗМІ стали джерелом неймовірної кількості фейкових новин про цього американського політичного діяча. Ці fake news в основному зводились до двох посилів: нарешті нарили докази, що Трамп працював/працює на Кремль та ось-ось Трампу оголосять імпічмент.
Основна проблема полягала в тому, що ці новини виглядали дуже правдоподібно, і їх можна було сприйняти за чисту монету. Проте, вони ніколи не отримали свого логічного продовження, вони з’являлися, породжували інформаційну хвилю, яка докочувалася до наших берегів, і безслідно зникали або отримували розв’язку, яка, фактично, заперечувала їхню віродостойність.
Отож, Латиніна сформулювала закон про fake news: якщо новина з’являється і не отримує свого логічного завершення, або отримує завершення, яке її заперечує, то маємо справу саме з fake news.
Практично від моменту свого обрання Папа Франциск часто ставав жертвою fake news, які приписували йому неймовірно ліберальні революційні висловлювання, породжуючи інформаційні цунамі, потім виявлялося, що або журналісти вирвали його слова з контексту, або просто не вірно переклали.
Проте, останнім часом доводиться стикатися з fake news, які продукуються всередині ватиканських мурів. Свого часу сильний скандал довкола англійського тексту проміжних висновків Синоду єпископів Католицької Церкви стосовно сім’ї, з якого випливало, що Церква мало готується визнати позитивність одностатевих зв’язків, виявився наслідком недобросовісного перекладу тексту, за який проголосували Отці Синоду.
Цими днями ми стали свідками чергової спроби фальсифікації інформації з боку деяких працівників Ватиканського секретаріату в справах комунікацій. Йдеться про спробу сфальсифікувати посил листа Папи-емерита Бенедикта ХVІ.
З оприлюдненої витяжки листа читач міг прийти до висновку, що Бенедикт ХVІ не має жодних критичних зауважень до запропонованого йому на рецензію теологічного збірника з 11 невеликих томиків.
Проте, вже практично на наступний день було опубліковано більшу частину листа Папи-емерита, у якій йшлося про те, що Бенедикт ХVІ 11-и томний збірник не читав. Окрім цього, виплило, що працівники Ватиканського секретаріату в справах комунікацій дещо підфотошопили першу сторінку цього листа. Усе це змусило Ватикан визнати, що йдеться про фальсифікацію інформації.
Тепер же ж з’явилася інформація, що, виявляється, навіть те, що було опубліковане як цілий текст листа, виявилось знову таки не повним. У цьому «повному» текст відсутній ще один абзац, який повністю змінює характер оцінки 11-томника.
«Я також хочу висловити своє здивування тим, що серед авторів є професор Гюнерманн, котрий під час мого понтифікату відзначився тим, що провадив антипапські ініціативи. Він відіграв значну роль у випуску «Kölner Erklärung» [Кельнська декларація – пер.], яка, стосовно до енцикліки «Veritatis splendour» здійснювала злісні напади на вчительський авторитет Папи, особливо в питаннях моральної теології. Також «Europaische Theologengesellschaft» [Європейське теологічне товариство – пер.], яке він заснував, було від початку створене ним як організація в опозиції до папського магістеріуму. Згодом, церковне бачення багатьох теологів уникнуло цього напрямку, що дозволило цій організації стати звичайним інструментом для зустрічі теологів», - пише Бенедикт XVI.
Тобто, Папа-емерит не дав жодної підтримки 11-томника, який, начебто, мав би представляти теологічні погляди Папи Франциска.
Така сумна інформаційна ситуація є, на мою скромну думку, індикатором того, що ліво-ліберальна інтелектуальна нечистоплотність, бажання зманіпулювати інформацією для підтвердження своїх переконань дає про себе знати й там, де би цього не мало бути. Усе це створює ситуацію, коли навіть офіційним ватиканським інформаційним джерелам уже не можна відразу довіряти, а потрібно навіть ці джерела, по можливості, перевіряти.
Це не тільки удар по віродостойності офіційних інформаційних ватиканських джерел. Це, в першу чергу – удар по Вселенській католицькій спільноті. Інтелектуальна нечистоплотність кількох ватиканських працівників, фактично, створила серйозну загрозу у комунікації між вірними та Проводом Церкви. Адже тепер кожна інформація Ватиканського Секретаріату в справах комунікацій викликатиме підозру: а чи достовірною є ця інформації, чи, може, знову комусь прийшло до голови щось підправити?
У цій ситуації інформаційна безпека католиків вимагає від кожного з нас бути обережним не лише у сприйнятті інформації через світські чи церковні ЗМІ, а навіть і до тієї інформації, яка з’являється на офіційних ватиканських каналах.
Це, у свою чергу, вимагає від католиків, які хочуть залишатися вірними Христу і Його Церкві, з обережністю ставитись навіть до офіційної інформації, усвідомлюючи собі, що навіть з офіційних джерел ця інформації може бути неточною. А це, знову ж таки, вимагає від нас, католиків, не поспішати відразу робити якісь, а тим більше доленосні рішення, спираючись на першу інформацію, яка потрапила нам в руки, навіть, якщо це інформація з офіційного джерела. Потрібно зачекати, провірити джерела, а щойно тоді робити якісь висновки.
Стратегію інформаційної безпеки для кожного вірного заклав ще на початку існування Церкви св. Іван Євангелист: «Любі, не кожному духові вірте, а випробовуйте духів, чи вони від Бога, - багато бо лжепророків прийшло на світ». (1 Ів. 4,1).
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/70528/
