0
Захід відбувся в Київській обласній бібліотеці для дітей. Це вже вдруге саме в День дружби організатори порушують тему міжрелігійного діалогу – торік цьому була присвячена фотовиставка “Дещо спільне”.
Учасники дискусії обговорили питання: любов і дружба між представниками різних релігій – що про це говорять Писання; чому, попри закладені принципи, цей діалог не завжди вдається; приклади співпраці та взаємодії: український та міжнародний контекст.
“Я дуже радий, що знову у стінах нашої бібліотеки, у стінах обласної державної адміністрації, загалом на території Київщини ми зустрічаємося, тиснемо одне одному руки, обіймаємося, вітаємося, як старі добрі друзі, які раді зустрічі”, – сказав у вступному слові Ігор Подолянець, начальник управління культури, національностей та релігій КОДА.
Марія Бардин, начальник відділу у справах релігій та національностей управління культури, національностей та релігій КОДА, представила презентацію “Міжрелігійний діалог: український контекст”. “Важливо зазначити, що Україна є поліконфесійною державою. У нас зареєстровано більше ніж 50 віросповідань різних напрямків, що говорить про те, що дуже важливо мати діалог”, – підкреслила Марія.
“Спочатку ми повинні зрозуміти, що без любові до Бога, до Святого Письма, людина не зможе розкрити той діапазон любові, який є у неї. Ми не можемо пізнати Бога, якщо ми не можемо любити. Любов є важливим чинником нашого повсякденного життя. Якщо ми не можемо проявити цю любов, то не зможемо й дружити. Дружити, по-перше, треба з Богом, із собою, і тоді ми зможемо дружити з ближнім”, – вважає Ігор Козловський, кандидат історичних наук, президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків.
“Бог, Який послав свого Сина, щоб Ним спасти світ, і Який хоче, щоб усі люди спаслися, не обмежив свою Любов до тих, хто отримав ласку бути християнином. Як каже святий апостол Павло, і погани, не будучи християнами, мають шанс спастися (Рим 2:14), бо Ісус Христос, друга особа Божа, прийшов у світ спасти кожну людину, яка жила, живе чи буде жити на цій землі. Жодний примус до віри, жодне накидання своєї культури та способу життя під маскою християнізації ніколи не давало тривалих і добрих результатів. Тому усяка благовість має виходити з принципів пошани до іншого і його культури, шукаючи ту мову і той спосіб передавання інформації, який той «інший» зможе адекватно сприйняти і зрозуміти. “Дбайте про те, що є добрим для кожного” (Рим 12:17) каже апостол народів, бо лише діалог допомагає знаходити спільне добро, будує довіру та творить любов між людьми різних релігій”, – впевнений Ігор Шабан, голова Комісії УГКЦ міжконфесійного та міжрелігійного діалогу.
«Тут, в Україні, ми повинні вирости з рівня діалогу до рівня співпраці, – говорить Тарік Сархан, завідувач відділом “Ознайомлення з ісламською культурою” ВАГО “Альраід”. – Я думаю: якби ми справді були віруючими людьми, які намагаються дотримуватися прикладів зі Священних писань, то в нас і не було б приводів для ворожнечі. Можливо, ми й отримали знання із Одкровень, але мудрості ми так і не дістали. Різниця між знаннями і мудрістю – у здатності практикувати те, що ми знаємо. Насправді, стосунки між людьми займають другу ступінь святості після стосунків людини з Богом. Щиро віруючі люди повинні перед Богом цьому приділяти уваги не менше, ніж вони приділяють увагу своїй ритуальній практиці у храмах».
“Як і інші християнські конфесії, ми сповідуємо євангельський принцип любові і поваги до всіх оточуючих. Повагу до різних світоглядів, як релігійних, так і нерелігійних, закладено в Уложеннях віри мормонів: «Ми залишаємо за собою право вклонятися Всемогутньому Богові так, як нам каже власна совість, і визнаємо за всіма людьми те саме право: нехай вони вклоняються як, де і чому вони хочуть». На практиці цей принцип толерантності знаходить своє відображення у співпраці з іншими релігійними організаціями в багатьох аспектах культурної, гуманітарної та наукової сфери, як у світі в цілому, так і в Україні. Та найважливіше – він навчає кожну окрему людину мати дружні стосунки з оточуючими, незалежно від їхнього світогляду”, – поділився думками Володимир Денщиков, представник Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
“Дружба, про яку можна прочитати в Писаннях Старого та Нового Завітів, не вимагає обмежувати дружні стосунки лише одновірцями. Єдине застереження — це дружба з людьми, які можуть нас розбестити та відвернути від виконання Божих заповідей. Але на власному досвіді я переконався, що в кожній релігії є люди, які щиро бажають жити праведно та дієво любити ближніх. Тому не бачу жодних перешкод для дружби між тими, хто несе любов у наш світ”, – говорить православний християнин, співробітник просвітницької організації “Відкрита Біблія”, релігієзнавець Вячеслав Горшков.
Генеральний директор Київської обласної бібліотеки для дітей Микола Зніщенко запропонував бібліотеку як майданчик та платформу для подібних просвітницьких подій у майбутньому.
Любов Єремічева, засновниця Неформальної групи міжрелігійного миру, модераторка заходу, наприкінці дискусії запропонувала присутнім підтримати ідею зі встановлення нової дати – “День людини” – як можливість організовувати різноманітні події, які б нагадували нам, що означає “бути людиною”, хто ми та у чому наше призначення та відповідальність перед усім сотвореним.
Захід відбувся за підтримки Управління культури, національностей та релігій КОДА, Київської обласної бібліотеки для дітей, Української Греко-Католицької Церкви, ВАГО “Альраід”, Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
