0
Перший примірник видання Святослав подарував Крилоському музею «Митрополичі палати», наголосивши при цьому на історичності миті, адже Галицьке Євангеліє 1144 року повернулося до Давнього Галича. Подія відбулася у Рік Божого Слова, який цього року відзначає Україна та в рік 1030-річчя Хрещення Київської Русі.
У своєму вступному слові глава УГКЦ зазначив, що збірник «Духовна спадщина Давнього Галича» відсилає до витоків Христової віри на західноукраїнських землях та увиразнює роль давнього Галича як одного з духовних центрів Русі-України. «Галицьке Євангеліє вказує на тяглість і спадкоємність релігійно-культурної традиції Галицько-Волинського князівства та її тісний зв’язок із золотоверхим Києвом, звідкіля Слово Боже, об’явлене у Святому Письмі, дійшло до Прикарпаття й воплотилося в серцях русичів-галичан. Знаково, що тривалий час Галицьке Євангеліє зберігалося на Крилоській горі в катедральному храмі Успення Пресвятої Богородиці, який є одним із символів єдності київського християнства», — пояснив Святослав.
Важливість виходу у світ цього збірника зумовлена і сучасним контекстом. «Переписане на берегах Дністра для практичних потреб проповідування Доброї Новини, Галицьке Євангеліє за історичним збігом обставин наприкінці XVII ст. опинилося в далекій Москві, й відтоді доступ до нього мало дуже обмежене коло осіб. Натомість презентоване дослідження символічно повертає богослужбову книгу на батьківщину, в Україну, вказує на тисячолітній зв’язок між християнством і нашою національною культурою, дає свідчення присутності посеред нас люблячого Господа», — зазначив Святослав.
Під час презентації предстоятель УГКЦ подякував всім учасникам цього науково-видавничого проекту, зокрема його керівнику Ігореві Олійнику.
Галицьке (Крилоське) Євангеліє — рукописне Євангеліє 1144 року, найдавніший з точно датованих слов'янських рукописів Євангелія-тетр (четвероєвангелія). Знаходиться в зборах Державного історичного музею. Рукопис створено в Галицько-Волинському князівстві.
