9
11 травня ввечері монсеньйор Дуарте відвідав Київську Трьохсвятительську семінарію, де проходять свою формацію понад 60 семінаристів Київської митрополії УГКЦ. Під час спілкування з ректоратом та семінаристами генеральний секретар ССЕЕ поділився своїми роздумами про роль Католицької Церкви в європейському контексті, а також про найсуттєвіші елементи священичої формації.
Він, зокрема, сказав: «Упродовж 10 років мого служіння в ССЕЕ я з радістю відкриваю багатство Христової Церкви на Сході європейського континенту, зокрема знайомлюся що раз більше з життям і служінням Української Греко-Католицької Церкви. Я походжу з найбільш західної частини Європи, ви, натомість знаходитеся на Сході. Різноманітність традицій і культур на нашому європейському континенті є водночас багатством, але і викликом: як оцінити цю різноманітність, а водночас не втратити єдності. Тут є дві небезпеки: пробувати робити все гомогенним, уніфікованим, затираючи будь-які різниці, або ж друга спокуса, яка полягає в ексклюзивності та крайньому індивідуалізмі. Католицька Церква пропонує з багатства своєї традиції принцип єдності в різноманітності, який може стати цінним даром для всієї європейської спільноти».
Звертаючись до семінаристів, о. Дуарте наголосив на «трьох незамінних і невіддільних одна від одної опорах», на яких будується священиче життя. На першому місці, на його переконання, слід завжди ставити внутрішнє життя, життя молитви, бо воно є основою і джерелом усього. Друга складова – це спільнота, оскільки людина за своєю природою є суспільною істотою, а також тому, що саме в спільноті і завдяки спільноті вона отримує віру й ділиться нею з іншими. Третім елементом здорового священичого життя є, на думку гостя з Португалії, радість, «як вияв скарбу віри, який людина плекає і носить у своєму серці. Радість духовної особи виражається назовні у постаті любові до ближнього, готовності до служіння та в місійному запалі».
Монсеньйор Дуарте да Куна подякував керівництву Київської семінарії за теплий прийом та висловив свою радість численними покликаннями до священичого служіння, якими будується і укріпляється Церква в Україні після тривалого періоду переслідувань з боку комуністичного режиму.
