Сценарії до фільмів створені за мотивами оповідань "Мужицький ангел" Степана Васильченка, "Кров" Нодара Думбадзе та "Мій університет" Ніно Палумбо. Разом вони творять кінотриптих, присвячений Хлопчику в різні вікові періоди. Автор проекту – український режисер Ірина Правило.
«Моє дитинство» – міжнародний кінопроект в рамках якого було організовано і успішно завершено дві компанії спільнокошту. В рамках кінотуру містами України трилогію було презентовано в Миргороді, Дніпрі, Луцьку та Маріуполі; наприкінці лютого паралельно стартує прокат у Львові (Кінопалац "Копернік"). Далі фільм побачать у Чернігові, Червонограді, Кам'янському, Одесі, Тернополі, Рівному та Івано-Франківську. Географія туру розширюється.
Проект отримав ряд нагород, серед яких: золота медаль Національної академії мистецтв України, орден честі президента Грузії, спеціальний диплом 41-го МКФ «Молодість», золота медаль президента Республіки Італія Джорджіо Наполітано "За внесок у розвиток кіномистецтва", гран-прі Одеського міжнародного дитячого фестивалю "NEXT".
Головні герої кінокартин — хлопці віком 6, 11 та 15 років. Різні країни, різні культури, різні обставини, але одне дитинство.
"Кров" — за мотивами оповідання Нодара Думбадзе. Ця історія про незбагненну силу крові, про її поклик... Головний герой, 11-річний хлопчик Нодар, втрачає батьків і постає перед вибором – жити з бабусею (матір’ю мами) або з дідусем (батьком тата). Конфлікт щирих, справжніх, люблячих сердець розв’язується природнім шляхом. Шляхом взаємоповаги та захисту права вибору людини – дитини, яка дорослішає у нас на очах...
"Мужицький ангел" — різдвяна історія за мотивами оповідання Степана Васильченка. 6-річний хлопчик Іванко чекає на диво. Найбільше на світі він хоче, аби на Святвечір до куті на столі був мед, якого немає. Надворі повоєнний час, хлопчик живе лише з матір’ю (батько загинув при військових обставинах). Головний герой йде до церкви, де бачить ікону Мужицького ангела, біля якої — солодощі, пряники і мед... Хлопчик починає розмовляти з Мужицьким ангелом та просити «хоча б одного щербатого горнятка меду». Паралельно у фільмі присутня історія самого Мужицького ангела (анімація), який символізує образ всього людства.
"Мій університет" — за мотивами оповідання Ніно Палумбо. Після Другої світової війни 15-річний Джованні переїжджає з сім’єю з Півдня Італії у маленьке тосканське селище. Хлопець читає "Божественну комедію" Данте Аліг'єрі. Цю книгу він успадкував від батька, який нещодавно загинув у бою. У намаганні зрозуміти глибинні змісти роботи відомого флорентійця, юнак вирушає у бібліотеку в старому замку. З цього відвідування розпочнеться його університет, а згодом хлопець відчує своє покликання — стати письменником.
“...Оповідь нагадує біблійну простоту в кращому сенсі цього слова...” — з рецензії кінорежисера Романа Балаяна на фільм "Кров".
“... фільми присвячені темі дитини, дитинства... Та проблеми, порушені в них, — людина та її сім’я, людина і небо, Бог – дозволяють сприйняти образ дитини як символічний...”, - зазначає кінокритик Анастасія Пащенко.
“Цю трилогію мають побачити діти усіх шкіл Італії”, — висновок Асоціації вчителів Тоскани.
Акредитація журналістів https://goo.gl/hEo8nS
Сайт кінотрилогії http://pravyloproject.com/ua/
Придбати квитки можна он-лайн http://www.kievkino.com.ua/uk/1090/5294/index.html