0
Лектори наголосили, що існує не лише проблема сприйняття ісламу немусульманами, стереотипів про мусульманок, а й проблема надмірної ревності деяких мусульман, що бажають якнайбільше обмежень для жінок.
Як зазначалося на заході, попри те, що іслам — перша в історії релігія, що окреслила права жінок і навіть заявила, що деякі жінки за святістю вищі за чоловіків, мусульманам докоряють за нібито ненависть до жінок на доктринальному рівні. Проблему вбачають не в самому вченні ісламу, а в довільному тлумаченні його положень у певних мусульманських спільнотах. Деякі мусульмани вважають: що суворіші є правила для жінок, то ближчі вони будуть до Бога.
Наприклад, дехто намагається розширяти поняття аврат (частина тіла, що має бути прихована від інших) до абсурдного: «Усе тіло жінки — аврат, і навіть її голос — аврат, жарти — аврат, хода — аврат, будь-що — аврат». Або запроваджують заборону для жінок перебувати там, де є чоловіки. Або наполягають, що жінці не можна виходити з дому без супроводу чоловіка — не вважаючи на те, що час та суспільство, коли цей припис був актуальний, геть змінилися. Це все негативно впливає на дотримання прав жінок, гарантованих самим Всевишнім, на можливості жінок розвиватися як особистість, здобути освіту, реалізувати свій потенціал, покликання, зазначалося під час дискусії.
Водночас є протилежне явище: деякі сучасні борці за права жінок заявляють, що, жінки й чоловіки абсолютно однакові, що соціальних відмінностей між ними нема й бути не може — це друга крайність і вона суперечить людській природі, що в ній закладені психофізіологічні відмінності між людьми різної статі.
Шейх Тарик зафільмував свій виступ, і його відеозапис можна переглянути за посиланням.
