75
«Ідея полягала в тому, щоб відкрити можливість для діалогу між Греко-Католицькою Церквою в Україні та суспільством у Польщі», — промовив Святослав. Він зауважив, що на загал поляки мало що знають про Україну, українців і Греко-Католицьку Церкву. «Ця книжка не відповідає на всі питання, але є, мабуть, першим кроком до спільного шляху братів і сестер, які належать до однієї Церкви», — додав предстоятель.
Він також зазначив, що зараз чимало українців не знають своєї історії. «Протягом століть нам забороняли вивчати власну історію. Крім того, українці мало знають про Польщу, поляків та про історію Польщі», — сказав глава УГКЦ.
За його словами, основний меседж цієї книги — запрошення слухати іншого. «Діалог не означає, що я повинен з іншим погодитися в усьому. За допомогою діалогу ми стаємо образом Бога. Через діалог ми стаємо собою», — наголосив Святослав.
Він зазначив, що жодної альтернативи діалогу, окрім війни та ненависті, не було. На його думку, якщо діалогу не буде серед політичної та церковної верхівки, то люди (українці та поляки) не зможуть це прийняти. Проте це можливо втілити серед молоді.
Під час зустрічі архіиєпископ Станіслав Будзік, митрополит Люблінський, говорив про дві установи в Любліні, які доклали великих зусиль, щоб зміцнити відносини між Польщею та Україною. «Першою установою є Люблінська митрополича греко-католицька духовна семінарія. Ми нещодавно відзначили свій 50-річний ювілей. Як ми знаємо, у комуністичний період Греко-Католицька Церква в Польщі була заборонена. Перемишльська духовна семінарія була закрита, а українське населення — депортували. Незважаючи на те, що продовжувалися репресії щодо Церкви, з іншого боку, завдяки людям, а також вірності та стійкості десятків священиків, але і в турботі про польських примасів, Апостольська Столиця доручила потурбуватися про греко-католиків, які жили на території післявоєнної Польщі», — сказав митрополит Люблінський.
За його словами, у стінах духовної семінарії в Любліні здобули освіту 115 випускників українського громадянства. Це спонукало греко-католицьке духовенство здобути добру освіту та відновити втрачені «кадри».
Друга установа, яка доклала зусиль, щоб зміцнити відносини між Польщею та Україною, — будинок Фонду Івана Павла II у Любліні для молоді з країн Центральної та Східної Європи.
«Він був побудований, щоб молодь із цих країн змогла навчатися в Люблінському католицькому університеті Івана Павла ІІ та інших університетах Любліна. Будинок був побудований в 1992-1993 роках. Я думаю, що це одна з найгарніших «живих» пам'яток Івана Павла ІІ. А він такі пам'ятки цінував найбільше», — промовив митрополит Люблінський.
Католицький священик, проф. Антоні Дембінський, ректор Люблінського католицького університету Івана Павла II, зазначив, що цей університет є ідеальним місцем для промоції книжки про діалог, а також спонукає долучитися до нього. Адже Люблінський католицький університет Івана Павла ІІ в минулому згадується як «острів свободи»...
Перед презентацією глава УГКЦ у церкві Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ очолив літургію з нагоди 25-річного ювілею Люблінської греко-католицької парафії. Із ним співслужили два ієрархи: владика Євген (Попович), архієпископ і митрополит Перемишльсько-Варшавський УГКЦ, і владика Станіслав Будзік, митрополит Люблінський РКЦ. «Незважаючи на те, що ми маємо різні обряди, ми — єдині», — зауважив у своєму слові архієпископ Станіслав.
Греко-католицьке співтовариство в Любліні має кілька сотень віруючих. Там навчаються і працюють дедалі більше українців. Довголітнім душпастирем цієї парафії є о. митр. Стефан Батрух.
