0
Gazeta.ua, 02 травня 2019
15 квітня пожежа знищила дах і шпиль паризького собору Нотр-Дам. 400 пожежників гасили вогонь понад 14 годин. Кам'яний каркас будівлі витримав. Вдалося врятувати терновий вінок Ісуса Христа і сорочку короля Людовика Святого. Їх передали на зберігання до Лувру
Люди з мосту через Сену дивляться, як горить собор Нотр-Дам у Парижі увечері 15 квітня 2019 року. Фото: REUTERS
Стефані ЛУАРНО, 56 років, мистецтвознавець, Париж:
– Ще немає звіту про руйнування, але все виявилося не таке страшне, як здавалося спочатку. Колега з міністерства культури заходила одразу після пожежників. Плакала й казала, що на хрестах і лавках немає навіть кіптяви. Треба розчистити уламки балок із даху, але полум'я не зачепило нічого всередині. Такий вигляд, що витримали навіть 13-метрові троянди вітражів.
Релігійні реліквії вдалося врятувати. Їх забирали пожежники з кимось зі священиків у перші години пожежі. Більшість статуй і скульптур зняли за кілька днів до того.
Президент Еммануель Макрон заявив, що собор відбудують за п'ять років. Це неможливо. Навіть за 10 таке завдання видається фантастикою. Варто вирішити кілька засадничих питань. Відновлювати Нотр-Дам таким, яким він міг бути у XII столітті, коли почали будувати? З тими ж технологіями і матеріалами. Чи таким, яким він був зараз, – з усіма нашаруваннями пізніших перебудов і реставрацій? Чи додати в його архітектуру щось на підтвердження того, що він простояв до XXI століття?
Не розумію плачів та істерик, що Нотр-Дам ніколи не буде таким, як до пожежі. Усі світові пам'ятки зазнавали руйнувань. Реймський собор, наприклад, постраждав у Першу світову. Нотр-Дам кілька разів перебудовували. Йому дісталося під час Великої революції. Майже до всіх цих змін ставлення двояке.
У 1850-х почалася реставрація під керівництвом Ежена Віолле-ле-Дюка. Насправді відновленням це назвати складно. Він будував, спираючись на свої уявлення про те, який вигляд має бути в середньовічного собору. Тоді доробили шпиль, який зараз згорів. Мистецтвознавці вважали ту реставрацію невдалою. Але тоді ж додали статуї химер і горгуль. У віконниці вставили вітражі. Раніше середньовічні вітражі викинули і замінили склом. Ці зміни цінні й цікаві як уявлення того часу про Середньовіччя. Але матеріали використали низької якості. І реставратори ще не так добре знали технології будівництва готичних храмів. Це далося взнаки. За 100 років цей шар був у такому ж поганому стані, як і все збудоване раніше. Хтось із колег вважає, що на це вплинула екологія, але варто взяти до уваги і якість реставрації XIX століття.
Роман ҐОЛЬЄН, 34 роки, експерт із пожежної безпеки, Париж:
– Багато пожежників проходять курси, як працювати у складних умовах. Треба було врахувати десятки чинників. Це не звичайна пожежа, де стоять два завдання – уникнути людських жертв і не дати вогню поширитися. До цього додалося, що Нотр-Дам треба врятувати.
Наскільки жалюгідними видавалися спроби вогнеборців подолати стихію, настільки ж професійними вони були. Не могло бути мови про те, щоб скидати воду з гелікоптерів. По-перше, нереально підлетіти достатньо близько. По-друге, маса води зруйнувала б кам'яні стіни, а тоді про реконструкцію не йшлося б. По-третє, могли постраждати люди, які всередині рятували, що могли. Вода наробила би більше шкоди.
Пожежники розуміли, що дерев'яні балки горітимуть, як факел. А люди не могли повірити, що в рятувальників усе під контролем. Камінь міг не витримати. Критичним став момент, коли було не зрозуміло, чи впаде дзвін. Він пробив би конструкцію.
Реставрацією займалися чотири компанії. Жодна з них не проводила робіт у місці займання. Серед найімовірніших причин – електричне замикання.
Систему протипожежних оповіщень тестували за кілька днів до пожежі. Вона була справна. Спрацювала й у день займання. Перший сигнал охоронці побачили о 18:15. Але вогню не помітили. За 28 хвилин датчики спрацювали вдруге. Тоді вже було видно полум'я на даху.
Жак-Луї ПЕРТАЛЬ, 45 років, екскурсовод, Париж:
– Дах із дубових балок XIII століття втрачено. Але справжнє диво, що вистояли вежі і стіни.
На початку 1990-х стало очевидно, що навіть зміни XIX століття руйнуються. Церква почала говорити, що Нотр-Дам треба реставрувати. Будівля належить міністерству культури. Звідти отримували ввічливі відписки, що є архітектурні пам'ятки в гіршому стані. На реставрацію треба було кілька десятків мільйонів доларів. Тоді, правда, провели невеликий ремонт. Але його масштаби були мізерні. Бо реставраторів, здатних працювати в середньовічній техніці, у Франції одиниці. І не було де взяти матеріал – на місці, де набирали каміння для будівництв, зараз приватна власність і будівлі.
На початку 2010-х відкрили весь собор для представників церкви. Знову почалися заяви, що певні частини у жахливому стані. І знову отримали відмови міністерства. Католицька церква зібрала гроші на реставрацію. Її почали торік.
За тиждень після пожежі отримали понад мільярд євро пожертв. Але відновлення може коштувати вдвічі-втричі дорожче.
Беата, 57 років, черниця, Париж:
– Ми вдячні всім, хто долучився до молебної ночі. До ранку близько тисячі людей стояли навколішки і просили Господа, щоб Нотр-Дам вистояв. Думаю, Бог почув нас. Символічно, що це сталося в католицький Страсний тиждень. Не пам'ятаю, щоб колись відчувала такий відчай, хоч це і гріх. Як можна жити, якщо у твій час людство втратило терновий вінець Христа? Коли згоріла така пам'ятка?
Зранку ми отримали відповідь. Вінок врятовано. Собор вистояв. Знадобляться великі гроші й десятки років, але Нотр-Дам є.
Плакала, коли почула, що вижили бджоли на даху храму. Там їх 180 тисяч. Вулики могли зайнятися від вогню. Комахи могли загинути в розтопленому воску. Але цього не сталося. Це чудо. І ще одне диво, що ніхто не загинув у такій страшній пожежі.
1163 року почали будівництво собору Паризької Богоматері, або Нотр-Дам. Тривало майже два століття
13000000 туристів щороку відвідували Нотр-Дам де Парі
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/75682/
